Після виїзної перемоги на «Блумфілді» в Тель-Авіві (2:0) «гірники» взяли гору над «Маккабі» і в матчі у відповідь 1/16 фіналу - 1:0. На НСК «Олімпійський» в Києві м'яч забив Жуніор Мораес, який реалізував пенальті на 67-й хвилині. Жеребкування 1/8 фіналу відбудеться 26 лютого в штаб-квартирі УЄФА в Ньйоні (Швейцарія). Перші поєдинки будуть зіграні 11 березня, матчі-відповіді - 18 березня.

Вакцинація проти коронавірусу в Україні розпочалася 24 лютого. Упродовж першого дня кампанії провели 159 щеплень проти COVID-19 першою дозою вакцини. У першу чергу вакцинують від COVID-19 медиків госпітальних баз, ковідних лабораторій, мобільних бригад та «швидких». Вакцина від COVID-19 доставлена на всі регіональні склади, повідомив головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. Щеплення проводять медики спеціально навчених мобільних бригад. Спочатку лікар оглядає пацієнта. Якщо не виявляє протипоказань – медсестра в сусідній кімнаті вводить вакцину. На Дніпропетровщині перші дози вакцини від коронавірусу AstraZeneca (Covishield) отримали медики 21-ї інфекційної лікарні у Дніпрі. Розпочали із завідувача відділом, 70-річного Анатолія Анчишкина. Анчишкин розповів, що бореться з інфекціями ледве не все життя: працював раніше в СЕС, нині – в інфекційці. «Впевнений у необхідності щеплення. Зараз мені ввели частинку вірусу. Тепер імунна система вироблятиме антитіла. За місяць – повтор. Ризики від вакцинації незрівнянно менші за зустріч із «живим» коронавірусом», – зазначив медик. У Запоріжжі від COVID-19 вакцинували першого медика. Ярослав Наговський працює лікарем-анестезіологом в 7-й запорізькій міській лікарні. «Прийняв рішення вакцинуватися, бо хвороба є небезпечною. Я бачу, які тяжкі наслідки мають люди, які до нас госпіталізуються. Вакцинувався 45 хвилин тому. Почуваю себе добре», - сказав лікар. За словами лікаря мобільної бригади, лікаря вищої категорії Олександра Потапова, сьогодні у Запоріжжі були вакциновані 23 медичні працівники. Побічних дій не було в жодного. Він нагадав, що після вакцинації може бути температура, слабкість, а відкритий флакон може зберігатись 6 годин. «25% відмовляються. Це власна позиція людей. Ще 30% перехворіли і мають відтермінувати щеплення на пів року», - сказала координатор з вакцинації обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я Марина Колерова. У Львові першою від коронавірусу вакцинували лікаря-інфекціоніста Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні Тамілу Алексанян. «Я багато років працюю в інфекційній лікарні, бачила багато різних хвороб, їх завершення і наслідки. Я працюю завідувачем 4-го відділення нашої лікарні, яке від початку пандемії лікує хворих на коронавірус і вже я стільки надивилася, як хвороба вимучує людей, що не мала сумнівів щодо щеплення. Адже тільки шляхом вакцинації можна зупинити коронавірус», - розповіла лікар. Алексанян не була інфікована коронавірусом. Після щеплення себе почуває добре, «якби не брали коментарі, то вже б і забула», додала вона. За словами Алексанян, увесь колектив інфекційної лікарні має бажання вакцинуватися, проте зараз зможуть зробити це лише ті, хто перехворів коронавірусом більше як пів року тому, або ті, хто не був інфікованим. На Харківщині 25 лютого вакцинувалися від коронавірусу перші 20 медичних працівників, решта медиків зі списків «першої хвилі» вирішують, чи робитимуть щеплення вакциною Covishield. За словами директора обласної інфекційної лікарні Павла Нартова, вакциною Covishield погодилися привитися 30 співробітників його закладу (всього в лікарні 308 співробітників). «30 співробітників погодилися, і я готовий вакцинуватися, хоча, як ви знаєте, я перехворів. Коли від початку йшлося про вакцину Pfizer, вакцинуватися хотіло значно більше медиків», - зазначив Нартов. 23 лютого в Україну прибула партія з 500 тис доз вакцини проти COVID-19 Covishield, яка розроблена Оксфордським університетом та компанією AstraZeneca. Цю вакцину для екстреного застосування вже схвалила Всесвітня організація охорони здоров’я, також дозвіл на її використання дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія. Вакцина може зберігатися до шести місяців при температурі від +2 до +8 С. Загалом за державний кошт Україна має закупити 12 млн доз вакцини Oxford/AstraZeneca та NovaVax. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що досягнуто домовленості з Serum Institute про постачання в Україну додаткових 5 млн доз вакцини від коронавірусної хвороби NovaVax. Окрім цього Україна має отримати від глобальної ініціативи COVAX від 8 до 16 млн доз вакцини проти COVID-19. На початку березня очікується поставка 117 тис. доз вакцини Pfizer, також очікується постачання від 2,2 до 3,7 млн доз вакцин Oxford/AstraZeneca у І–ІІ кварталі 2021 року. Наприкінці 2020 року Україна уклала угоду про постачання 1,9 млн доз вакцини китайського виробника Sinovak. Закупівля буде проведена державним коштом через АТ «Лекхім».

Зараз, коли в українських великих містах та маленьких селах наречені обирають весільну сукню у модних бутиках або замовляють у відомих модельєрів, рідко вдається оглянути автентичні обряди. Хоч ще якихось десять-двадцять років тому в гуцульських селах молодята одягали вбрання з бабусиної скрині.Проте мода на автентику на Гуцульщині повертається. Звісно, гуцули вже не гуляють весілля тижнями, як це було колись, часом обходяться навіть одним днем. Переважно це субота – у гуцулів у неділю справляти весілля завжди вважалося за гріх. Справжні гуцульські традиції можна надибати лише подалі від цивілізації, а зимове весілля – взагалі рідкість. Проте Марічка та Степан Воронюки з космацького присілка Ведмеже допомогли побачити цей карнавал, свято радості й любові, яку гуцули щедро дарують усім.Гуцульські обряди в різних регіонах схожі, проте у Ведмежому є свої особливості. Сердаки тут не червоні, як у більшості гуцульських регіонів, а чорного кольору. Дівчата-дружки на весілля чіпляють на тильну сторону голови яскраво червоні мітки. Молодята поверх вишитих сорочок одягають автентичні кептарі (кожушки) білого кольору з традиційною гуцульською вишивкою. Решта – як заведено: у чоловіків – баршівка, крашанці, онучі, постоли, у руках топірець-бартка. Жінки одягають хустки, згарду, силінку, пацьорки, запаски, пояс крайку, онучі та постоли. Нині вартість такого убору для молодят сягає до 2000 доларів.Весілля починається із вбирання весільного деревця у гуцульські китиці – кольорово, яскраво, красиво. Воно стоїть біля молодої за столом, з ним ідуть до вінчання, біля нього молодих обдаровують. Згідно з традицією, після весілля деревце прив’язують до грушки або яблуньки, що біля хати, і воно стоїть так, поки не розсиплеться.Усе весілля відбувається під супровід троїстих музик (переважно – сопілка, скрипка, бубен, цимбали і акордеон чи баян) та гуцульських співів. Зранку відбувається одягання основних учасників – убиря. Якщо на розпис молода може йти у білій сукні, то до церкви – лише у традиційному гуцульському одязі. Одяг «князя і княгині», як називають молодих на Гуцульщині, – це насамперед вишиванки, яким часом по 100-300 років, та головні убори, які виготовляють уже сучасні майстри.Головний вбір молодого – переважно крисаня. Корона молодої – це чільце. Широкий пояс – черес – молодий одягає на весілля, підперезуючи вишиту сорочку. Їх виготовляють з натуральної шкіри і прикрашають металом.Головне у вбранні молодої – вінок на голові. Якщо його немає, то це означає, що у княгині другий шлюб. Про це розповідають й запаски: якщо у дівчини дві запаски, то вона вперше йде заміж. Якщо стає молодицею, мають бути фартух і запаска. Ще поважні ґаздині мають кожухи і хустини, у руках – тайстри (торбини), у яких здавна жінки носили закуску, люльку та трохи випивки для настрою.Ще одна особливість гуцульського весілля – то коні, які взимку запрягають у сани. На них до церкви на вінчання їде цілий весільний уряд. Коні мають бути гуцульські, які звикли ходити горами.А ще гуцульське весілля славиться різноманіттям їжі та відсутністю «хімії» – наприклад, чипсів, майонезу, сухариків. Серед традиційних страв подають гуцульські голубці з картоплею, вареною у мундирах, білий борщ із копчених ребер, банош, кулешу, кишку, білі гриби, гуслянку, росільницю. Горілку пили наперстком. Колись на весіллі за три доби випивали три літри горілки – і все село гуляло. Тепер, звісно, все трішки по іншому…Автор тексту та фото Євген Кравс

Сьогодні на алеї Героїв Небесної сотні у Києві та в більш як тридцяти містах України ы Європи відбувається акція «Ангели пам'яті-2021». Тиха акція вшанування героїв Небесної сотні. Її ініціювали громадська активіста і співачка Анжеліка Рудницька та мистецька агенція «Територія А» у пам’ять про розстріл героїв Небесної сотні 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.

Вишукані сукні та дивні іграшки, старовинні авто та сірникові етикетки, найбільша в світі колекція писанок та «схована на виду у всіх» в центрі Львова колекція військової форми - чого тільки не побачиш в українських музеях! Контракти.ua презентують нову добірку музейних колекцій країни. В Запоріжжі, у нетрях промзони, «заховався» найбільший приватний музей техніки в Україні. Зветься він «Фаетон», на честь відповідного автоклубу, з колекційної збірки якого все почалося. Тут, в колишніх цехах на площі майже в 300 кв. м, виставлені понад 40 зразків авто- і мототехніки з 1920-х по 1980-ті. Експозиція розподілена на цивільну та військову частини. Військовий автопарк включає, крім зібрання зразків другої половини ХХ ст., такі раритети, як «Додж», «Вілліс» і «Опель», найстарішу «ходову» вантажівку в Україні - ГАЗ-АА 1935 р., радянську реактивну систему залпового вогню «Катюша» тощо. Під стелею висить одномоторний літак часів Другої Світової. Є і окрема зала для стрілкової та холодної зброї, і ця зала може б вважатися окремим зброярським музеєм – настільки багато тут експонатів.  В «цивільному» автозалі привертають увагу «Шевроле» декількох моделей, «Форди», «Кадилаки» тощо. Поруч - машини «для народу»: «Фольксвагени» та «Трабанти», ЗІСи та ЗІМи, «Шкоди» та «Олдсмобілі». Окремий зал заповнений побутовим антикваріатом: медалі, прапори, значки, журнали, плакати, інструменти, численні зразки побутової техніки.  Покинемо Запоріжжя та відправимося до с. Вереміївка на лівобережжі Черкащини. Воно відоме тим, що на його околиці з початку 2000-х будується «хутір Тараса Бульби» (він же - музей «Козацькі землі України»), створений істориком, мистецтвознавцем, поетом та художником Володимиром Недяком. Головними об’єктами просто неба є чотири діючі вітряки (споруди 1896-1914 років). Крім того, на хуторі побудовані стайні, кошари, колодязь, комори, льох. Поступово зводиться та облаштовується й головне музейне приміщення – «полковницька світлиця», куди має бути перевезена гігантська етнографічна колекція Недяка: понад 2 тис. зразків старовинного одягу, 4 тис. рушників, дерев'яна сакральна скульптура, ікони, меблі, сотні одиниць різноманітної зброї, включно з рідкісними козацькими фальконетами, жорна – словом, все, що характеризує життя та побут цих степових земель з XVII по XX ст. Є тут і зібрання кам’яних баб – незмінних «маркерів» Дикого поля, цього козацького фронтіру. Ще одна «фішка» музейного хутора – тварини: на хуторі живуть вівці, кози, корови, коні, воли, буйволиця, безліч птахів. Тому екскурсія сюди дуже корисна для усіх вікових категорій. Також на хуторі було знято декілька фільмів. В Харкові є декілька цікавих приватних музеїв, серед яких відзначимо колекцію сірникових етикеток – найбільшу в Україні та одну з найбільших в Європі. Зібрав її пан на ім’я Володимир Лінивий. На полицях створеного ним музею - понад 1 тис. сірникових коробок, а в альбомах – ще понад 6 тис. етикеток – смішних, пафосних, «просвітницьких», гумористичних, патріотичних, передвиборних, рекламних тощо. Тут можна побачити рідкісні серії випусків з акторами, письменниками, пам'ятками і відомими харків'янами. У колекції є цікаві екземпляри з Угорщини, Австрії, Італії, Індонезії, Індії, Таїланду, Канади, США, Австралії, Куби. Є міні-сірники 2 см завдовжки, і величезні - в 20 см. Крім того, В. Лінивий багато років збирає на своєму подвір'ї демонтовані бюсти, пам'ятники і фрагменти монументів Леніну та іншим вождям більшовицької революції. В останні роки його колекція, через декомунізацію, активно поповнюється.  У Львові, прямо на пл. Ринок, розташований, як не дивно, не дуже відомий туристам музей – «Галерея українського військового однострою», хоча існує він з 2002 р. Створив його Богуслав Любів, художник-дизайнер і кравець, який чверть століття тому зайнявся реконструкцією українських мундирів періоду визвольних змагань 1914-50-х рр. На основі старих лекал ним були пошиті перші зразки уніформи, відтворюваної до деталей - від стрічок до орденських планок. На цей час в галереї представлено близько 40 зразків уніформи усіх військових формувань України першої половини ХХ ст., починаючи від молодіжних організацій «Сокіл», «Січ» і «Пласт», мундири Українських Січових Стрільців, Української Галицької Армії, армії УНР, Гетьманської Варти, УПА тощо.  Єдиний в Україні музей бурштину та виробів з нього знаходиться у Рівному. Тут, зокрема, можна побачити диск-амулет, виготовлений близько 2,5 тис. років тому - найдавніший знайдений в Україні бурштиновий виріб, та злиток віком понад 2 млн років – це найстарший екзепляр колекції. В експозиції представлені числені картини, елементи одягу, прикраси і посуд, тонкість виготовлення яких вражає уяву. Не менш вишуканими є і інтер’єри зведеного в стилі модерн Будинку вчених (кол. особняк Вігдоровича), де розташований музей. А ось єдиний в світі музей писанки знаходиться у Коломиї на Івано-Франківщині. Зведений він 2000 року в стилі великоднього яйця. Саме на Прикарпатті традиції фарбування яєць до Великодня набули особливого розвитку, та практично в незмінному вигляді збереглися по наш час. Інтер'єр унікальної будівлі створений з різнокольорового скла, що відтіняє і підкреслює сотні писанок різних розмірів, утворюючих особливі композиції і візерунки. Всього колекція музею налічує понад 10 тис. експонатів, які презентують традиції великоднього розпису різних регіонів України, а також всіх земель, на яких розсілилися українці по світу. У музеї проводяться майстер-класи з писанкарства. Відзначимо й три київських музеї. Перший знаходиться біля пл. Слави, зветься Victoria Museum, і є приватним музеєм міських мод періоду 1830-1920-х рр. Його засновниця та куратор – Вікторія Лисенко – почала збирати колекцію одягу та аксесуарів Британії вікторіанської доби (тому назва музею має декілька сенсових навантажень). Колекція містить бл. 100 чоловічих та жіночих костюмів, а також понад 800 експонатів, які характеризують моду обраної доби. Сукні, костюми і різні аксесуари новому музею надали українські колекціонери О. Шереметьєв, Г. Кокоріна, Т. Дмитренко, В. Гресь та ін. Виставлені тут і речі, які зберігалися в запасниках музеїв. Представлена в тутешніх вітринах і мода, по якій одягалися і піддані імперії Російської - в першу чергу, періоду Срібної доби (1890-1917 рр.) Victoria Museum обладнаний за зразком аналогічних західних музеїв: створено відповідний клімат, захист від сонячного світла, всі експонати забезпечені спеціальною підсвіткою, можна скористатися аудіогідами тощо.  З 2005 р. в Києві, на Кловському узвозі, існує Національний музей іграшки. Його зібрання іграшок вважається одним з найбільш повних в Східній Європі. У музеї - понад 10 тисяч експонатів: ляльки, що повторюють моди семи десятків років, ведмежата і зайці, піонери і солдати, перша штучна ялинка з курячого пір'я і діюча модель парової машини, космічні кораблі і заводні автомобільчики 1960-х й навіть комічна кукурудза-неваляшка, що незмінно викликає своєю формою веселі емоції як у дітей, так і у їх батьків. В музейних вітринах представлені і ексклюзивні авторські роботи, і барвиста колекція українських народних іграшок – до прикладу, гуцульських сирних іграшок, технологія виготовлення яких не має аналогів в світі. Також в музеї постійно проходять тематичні виставки.  Національний музей бджільництва розташований на півдні столиці неподалік скансену в Пироговому. Тут можна почути про життя бджолиної сім'ї, технології, повір'я і легенди, пов'язані зі медозбором, спостерігати за життям бджіл у спеціальних демонстраційних вуликах. І, звичайно ж, мед в цьому музеї можна спробувати та придбати. Крім того, на території діє кабінет апітерапії й медового масажу. Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/107364. Павло Ковальов

Мощная снежная буря накрыла США. Рекордные осадки зафиксировали даже в южных штатах. Синоптики заранее предупредили американцев о снежной стихии. Снег покрыл пляжи на побережье Мексиканского залива, а в Эль-Пасо выпало достаточно осадков для зимних развлечений. В понедельник в некоторых районах Западного Техаса было холоднее, чем в Анкоридже, штат Аляска. По данным Reuters, снежный шторм унес жизни по меньшей мере 21 человека, в том числе в штатах Теннесси, Техас, Кентукки и Луизиана. В Северной Каролине шторм спровоцировал еще одно стихийное бедствие – торнадо. Он унесло жизни еще трех человек, 10 американцев получили тяжелые травмы. Торнадо разрушил несколько домов и спровоцировал наводнения. Более 2,7 млн американцев остались без электроэнергии. Власти ситуативно перекрывают пути транспортировки вакцины из-за осложнения погодных условий. В результате пожара в доме на окраине Хьюстона погибла семья из четырех человек, сообщает AP. Отмечается, что пожар спровоцировал камин, с помощью которого погибшие пытались согреться. Также из-за непогоды произошло несколько летальных ДТП. Зафиксировано и смерти в результате отравления угарным газом в автомобиле. В Национальной метеорологической службе (NWS) сообщили, что 73% территории США покрыто снегом. В зоне снежного шторма оказалось 150 млн человек. В штате Небраска заявили, что зима 2020-2021 стала самой холодной за всю историю наблюдений. За одну ночь температура воздуха снизилась до -30 градусов по Цельсию. В Линкольне зафиксировали -35 по Цельсию, а в Гастингсе -34 градуса по Цельсию. Еще десятки городов заявили о температурных рекордах. В Техасе объявлена чрезвычайная ситуация. Вместе с тем президент США Джо Байден пообещал губернаторам штатов всю необходимую помощь.

Вагоноремонтний завод КП «Київський метрополітен» уперше самостійно провів модернізацію рухомого складу. Відремонтовано зчеп із 5-ти вагонів моделей 1981-1984 років випуску. Найближчим часом повністю оновлений поїзд вийде на синю лінію столичного метрополітену. Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Густєлєв. «Практично ми маємо новий поїзд метро – зручний як для пасажирів, так і для машиніста. Корпус вагонів зроблено зі склопластику, нові несучі конструкції кузовів забезпечують безпечну експлуатацію вагонів на наступні 22 роки. У вагонах – нове дверне обладнання, вікна, салонне освітлення з використанням економних світлодіодних світильників тощо. У кабіні машиніста встановлено новий пульт управління, кондиціонер, дзеркала заднього виду та лобового скла з електропідігрівом. Також уперше у київському метрополітені застосована система візуального станційного інформування пасажирів у салоні вагонів, що відображає схему лінії метрополітену та місцезнаходження поїзда в реальному часі під час руху лінією», – повідомив заступник голови КМДА. Олександр Густєлєв звернув увагу, що у модернізованому поїзді підвищено надійність роботи електрообладнання та пожежної безпеки. Усі матеріали й обладнання для капітального ремонту були закуплені у вітчизняних постачальників через систему електронних закупівель ProZorro. Вартість модернізованого поїзда з 5-ти вагонів склала 35 млн грн.

Президент і перша леді України 14-15 лютого перебували з офіційним візитом у Об’єднаних Арабських Еміратах. Ці два дні були насичені важливими зустрічами, результатом яких стане поглиблення співпраці між двома країнами та підписання низки документів. Глава держави провів переговори зі Спадкоємним принцом Абу-Дабі, заступником Верховного головнокомандувача Збройних сил ОАЕ Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном та віце-президентом, Прем’єр-міністром, міністром оборони ОАЕ Мухаммадом бін Рашидом Аль Мактумом. Під час зустрічей було обговорено широкий спектр питань двосторонньої політичної, торговельно-економічної, інвестиційної та гуманітарної співпраці. За результатами переговорів відбулось підписання низки двосторонніх документів. Перша леді України у межах розвитку напрямку «культурна дипломатія» зустрілась з міністром культури та молоді Об’єднаних Арабських Еміратів Нурою бінт Мухаммад Аль Каабі, представниками дирекції Дубайської опери та ключових історичних і культурних пам’яток Абу-Дабі. У межах офіційного візиту Президента України Володимира Зеленського в Об’єднані Арабські Емірати українська делегація підписала низку меморандумів та контрактів на загальну суму від 3 млрд дол. США.

14 лютого всі охочі відзначали День святого Валентина або День всіх закоханих, незважаючи на пандемію коронавірусу та пов'язані з нею обмеження та заходи безпеки.

Представлена в цьому нарисі десятка музеїв охоплює всі регіони країни - від містичних Карпат до веселої Полтавщини, від Харкова до Одеси, від оригіналів Малевича в сільській глушині до промислових артефактів, пов'язаних з епохою, коли Україна була найбільшою нафтовидобувною територією в Європі. Контракти.ua запрошують пройтися по всіх цих залах та експозиціях. У Верховині Івано-Франківської області існує музей гуцульської магії. Тут можна дізнатися про карпатських магів – мольфарів. Мольфарство як невід'ємна частина гуцульських традицій - пряма спадщина язичницьких культів, що ніколи не зникали в цих місцях. А насильницька смерть найвідомішого мольфара - Михайла Нечая (1930-2011) - тільки додала цій традиції похмурого ореолу.  Головне в музеї магії – розповідь екскурсовода. Тут і з'ясовується, що нібито звичайний ніж здатний розігнати хмари, посох - примирити подружжя, а музичний інструмент - дримба - налаштувати енергетичне поле людини. Магічна колористика гуцульського одягу, розповіді про давні обряди, символи та замовляння, які по цю пору практикуються в горах – все це мало кого залишає байдужим. В музеї проводяться і майстер-класи з виготовлення магічно «навантажених» артефактів або ж по техніці секретного листування, яким передавалися знання від одного покоління мольфарів до іншого.  Тепер переміщуємося на Полтавщину. Аби по-справжньому серйозно відтворити антураж наддніпрянського весілля, слід відвідати музей в с. Великі Будища поблизу Диканьки. Цей музей - свого роду театралізована експозиція. Весілля тут все частіше проходять цілком реальні (заяву можна подати до сільради) - під «чуйним керівництвом» народного ансамблю «Берегиня». Якщо відвідувачам пощастить, вони потраплять на «весільний переполох», і опиняться на гулянці як глядачі. Якщо ні – умовне весілля влаштують на основі групи самих туристів: виберуть молодих, дружок, батьків, сватів – і після цього почнеться справжній «інтерактив» з вітаннями, подарунками, стравами традиційної кухні та незмінним самогоном!  В Харкові є можливість завітати до самого пікантного музею України! Він створений в 1999 році при кафедрі сексології та медичної психології тутешньої медакадемії та позиціонує себе як науково-просвітницький. В 12 залах розповідають про сексуальні культури різних регіонів світу, а також - про статеву поведінку тварин. Можна побачити репродукції картин і малюнків на відповідну тему, скульптури і статуетки, найрізноманітніші «іграшки для дорослих», починаючи з прадавніх часів.  Тепер відправимось на південь. Музей звуку колекціонера Василя Пінчука в Одесі - це величезна колекція звукозаписної апаратури від музичної шкатулки до плеєра, через грамофони і патефони, вінілові платівки і бобінні магнітофони. Зібрана тут і всіляка звукозаписна апаратура - і «шпигунська», і естрадна, і спеціальні мікрофони для вождів СРСР. Ви знайдете тут прямого попередника плеєра - «мікіфон», який був винайдений ще 1924 року в Швейцарії, і передовий німецький радіоприймач часів Третього Рейху, і не менш передовий радянський радіоприймач «Фестиваль», створений 1957 року, а дізайн якого був вкрадений у США...  Містечко Хорошів на Житомирщині відоме своїм музеєм коштовного та напівкоштовного каміння. Довгий час музей мав прикладне значення, як геологічна експозиція при підприємстві «Кварцсамоцвіти», яке видобуває камені з багатющих покладів українського Полісся. 2001 року колекцію визнали національним надбанням України. Тут зібрано 1,7 тис. експонатів, включаючи гігантські кристали кварцу, топазу і берилу, що не мають аналогів в світі – наприклад, гігантський топаз в 28,5 кг, або ж топази ювелірної якості, що мають власні імена - «Академік Ферсман», «Казка» тощо. А один з залів експозиції радує відвідувачів численними виробами з дорогоцінних каменів. У Вінниці, на території підприємства з переробки вторсировини, влаштовано музей «колишнього побуту». Його створив В'ячеслав Воєводін, який довгі роки трудився тут комірником. В колекції Воєводіна до двох тисяч експонатів, знайдених на сміттєзвалищі: німецька бритва 1695 року (!), самовари, посуд, картини, статуетки, ордени, значки, практично цілі сервізи, безліч усілякої апаратури, не кажучи вже про книжки - зібраній «на смітнику» бібліотеці можна позаздрити.  На Черкасщині, на хуторі з дивною «французькою» назвою – Шампанія, що розташований між двома головними «шевченківськими» селами - Моринцями і Шевченкове - знаходиться найбільший в країні приватний музей військових артефактів. Його створив учасник афгано-радянської війни, колишній військовий та волонтер Олег Бойко. Рідкісні зразки зброї, чудово збережена форма різних армій і епох, колекція німецьких пропагандистських плакатів часів Другої Світової та жетонів російських «іхтамнетов» з нинішньої донбаської війни, не кажучи вже про особливо повну «афганську» частину колекції - все це багатство можна оглянути в трьох залах. Усього тут зібрано майже 30 тис. експонатів, 80% з яких - дійсні раритети. З 2011 року, коли музей відкрився, його відвідали туристи з 130 країн. Місто Ніжин на Чернігівщині має декілька незвичних музеїв, але зупинимося в цьому нарисі на одному з них -  Ніжинській поштовій станції. Перебування в цьому невеличкому, в дві кімнати, музеї буквально занурює в атмосферу Ніжина середини XIX ст., коли це повітове місто було перехрестям доріг на Москву, Петербург, Одесу, Харків, Царство Польське тощо. Власне, експозиція розташована у флігелі станційного наглядача. В будиночку відтворена обстановка середини ХІХ ст. зі справжними експонатами. Крім того, в музеї проводяться виставки, присвячені відомим уродженцям Ніжина або особам, з ним пов'язаним.  В Пархомовці Харківської області є художній музей, який називають «сільським Ермітажем». Тут можна побачити роботи Кандинського, Малевича, Рєпіна, Реріха, Айвазовського, Тропініна, Боровиковського, Кіпренського, Левітана, Сєрова, Бенуа, Васильківського, Княжицького, Глущенка, голландців XVII ст. Рейсдала та Хоха, митців XVIII ст. – француза Фрагонара та італійця Пиранезі. А ще - оригінал знаменитого «Голуба миру» Пікассо, подарований цьому музею самим митцем.  Якщо ж підтвердиться ще і справжність офортів, приписуваних Рембрандту, робіт Гогена, Сезанна, Мане і Пісарро, а також іспанця Мурільо (XVII ст.), то колекція в Пархомівці може бути віднесена до найбільших живописних збірок країни. І це – не враховуючи ікон та предметів побуту, дбайливо зібраних в цьому колишньому графському палаці родини Підгоричані. Цей унікальний музей виник у 1955-му зусиллями сільського вчителя Панаса Луньова (1920-2004). Той почав створювати при школі постійну експозицію живопису, й дуже швидко налагодив контакти спочатку з колекціонерами, потім - з головними музеями СРСР, а пізніше й зарубіжжя, та особисто з відомими художниками (включаючи того ж Пікассо). І усі вони дарували свої полотна для демонстрації в далекому селі...  Окремо варто зазначити, що Казимир Малевич саме в Пархомівці провів частину дитинства. Будинок, в якому жив його батько - керуючий цукровим заводом, зберігся. Нарешті, знову повертаємося на захід країни. Тут, в передмісті міста Надвірна – селі Пнів – є музей нафтопромислів Галичини. Він висвітлює той феноменальний період, коли Галичина була нафтовим центром Європи. В музейній кімнаті розповідається про історію виникнення нафтовидобувної промисловості в регіоні, демонструються інформативні стенди та документи, присвячені цьому досить маловідомому аспекту економічної історії України. Але головні експонати знаходяться просто неба - справжнє обладнання тих буремних часів, причому в більшості своїй - в робочому стані.  Повну версію статті можгна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/105630  Павло Ковальов