Українських військових, які воюють на передовій у Бахмуті, відправляють на вкрай необхідний відпочинок і оздоровлення, перш ніж вони знову повернуться у стрій. Джерело: Reuters

Рясні опади та підняття рівня води в Дніпрі спровокували підтоплення у прибережних районах Києва. Цьогоріч рівень води на 0,5-1 метр перевищує минулорічний, і станом на 17 квітня рівень води у Дніпрі оцінювався як близький до критичного. Як повідомляє КМДА, пік весняної повені очікується до кінця цього тижня, орієнтовно 22 квітня. У столичній адміністрації також пояснюють, що раніше рівень Дніпра у Києві завжди регулювався за рахунок роботи каскаду дніпровських ГЕС, але на сьогодні Каховська ГЕС не працює в повному технологічному режимі, тому інші греблі намагаються скорегувати цю ситуацію. ДСНС із посиланням на дані Гідрометеорологічного центру інформує про сезонне підняття рівня води і в інших річках на територіях Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Рівненської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської областей, де також виникли підтоплення. Що відбувається на вулицях столиці через весняну повінь – дивіться у репортажі.

На площі Шандора Петефі в Ужгороді 12 квітня 2023 року відкрили виставку великодніх писанок з ландшафтного парку "Добропарк" у Київській області, що серйозно постраждав під час російської окупації навесні 2023 року. Як зазначили у прес-службі Ужгородської міськради, усього до міста привезли 20 писанок-мальованок. На них – народні мотиви, патріотична символіка, традиційні геометричні візерунки тощо. Триватиме виставка писанок до понеділка, 17 квітня. Гігантські писанки, створені художниками з усієї України в 2016-2017 роках, знайшли в "Добропарку" постійний дім після того, як до цього кілька років поспіль експонувалися на Великдень у центрі Києва. Перебували вони в парку і на момент початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року, але дивом вціліли, хоча парк був практично полністю зруйнований. У 2022 році частину з вцілілих писанок експонували на площі перед собором Святого Юра у Львові.

Українські захисники продовжують утримувати життєво важливу дорогу між зруйнованим Бахмутом і сусіднім Часовим Яром, незважаючи на те, що російські війська переважають в озброєнні й чисельності.

8 квітня громадська організація «Вояцький Визвіл» та Національний музей Революції гідності провели на Софійській площі у Києві зустріч родичів українських військових, які потрапили в полон або зникли безвісти, а також відкрили виставку тематичних дитячих малюнків «Я чекаю на тебе…». На початку акції виступили рідні полонених, автори малюнків та представники місцевої влади, після чого учасники заходу створили спільну картину, через малюнок передавши на папері свої відчуття внаслідок втрати звʼязку з близькими людьми, які пішли на війну. Також у заході взяли участь організації «Об'єднання родичів 95-ї штурмової бригади», «Асоціація військових лікарів Маріуполя», родичі військових із 25-ї та 46-ї десантно-штурмових бригад. Виставка дитячих малюнків «Я чекаю на тебе…» на Софійській площі триватиме до 20 квітня. Фото: Олександр Хоменко / hromadske

Це – легендарні "Привиди Києва". Наші Герої та страшний сон російських окупантів. Вони очікують на багатоцільові літаки F-16. Вони готові опанувати їх в найкоротші терміни. А поки українські пілоти вправно закривають наше небо на старих радянських літаках МіГ-29. Щодня льотчики здіймаються в небо, щоб наблизити нашу перемогу! Щодня викладаються на повну, вижимають все з цієї техніки та працюють над забезпеченням спокійного неба для кожного українця! Подякуємо Героям за службу! Вірте у Збройні Сили України!

Кровопролитна битва за Бахмут триває. Місто майже зруйноване. Українські військові та волонтери намагаються рятувати цивільних, які опинилися у зоні бойових дій. Джерело: AP, AFP, Reuters. Російські сили не припиняють масовано штурмувати Бахмут та прилеглі до нього населені пункти з липня 2022 року. У грудні наступ посилився – передусім за рахунок частин, які відступили з правобережжя Херсонської області. Крім того, місто стало головною ціллю ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина, відомого як «кухар Путіна».

Рік тому Збройні сили України звільнили Чернігівщину від російської окупації. Підрозділи ЗСУ рейдовим маршем пройшли до кордонів України. Разом із 8-м окремим гірсько-штурмовим батальйоном 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» – тоді на початку квітня 2022 року – вирушили у рейд і кореспонденти Радіо Свобода Мар’ян Кушнір та Сергій Нужненко. Радіо Свобода вперше публікує кадри, на яких фотокор Нужненко зафіксував момент звільнення Чернігівської області з-під російської окупації.

Російська армія намагається захопити український Бахмут Донецької області ще з літа. За словами українських військових, підрозділи РФ не шкодують свого особового складу: вони буквально засівають поле бою тілами своїх бійців. Та саме тактика закидання землі трупами дозволила окупаційним військам просунутися у місто, додають вони. Наразі там тривають вуличні бої. Фоторепортаж Сергія Нужненка.

Команда The Ukrainians зробила неймовірну роботу зібравши фотографії українських авторів в одну підсумкову підбірку. «Це був дуже короткий і водночас украй довгий рік. Війна, яка почалася у 2014-му і тепер прийшла у кожен дім і в кожен регіон України, стала називатися «великою війною». Вона принесла безліч трагічних і болісних подій, але, разом із тим, і багато таких, які надихали. Ми навчилися жити між новинами про перемоги і втрати, між тривогами і відбоями, між прощаннями і ракетними ударами у наші міста та села. Між «Як ти?» і ранковими зведеннями Генштабу. Цей рік пронісся, наче кадри фоторепортажу, в якому герой історії — кожен із нас. І хоча цих кадрів тисячі, є ті, що для нас стали особливими. Як театр у Маріуполі з написом «Діти» на асфальті перед ним чи обличчя сміливих херсонців на вулицях окупованого міста. Як промінь світла на «Азовсталі» чи свіжа капуста, посаджена просто довкола знищеного російського танка, який не змогли витягти з городу. Як зранена Бородянка, Борис Джонсон у Києві, полонені, які повертаються додому, чи бригада медиків над пораненим у стабілізаційному пункті Бахмуту. Авторами цих кадрів є сміливці-фотографи. Хтось із них назавжди лишився на цій війні, бо загинув під час роботи. Разом із найкращими фотодокументалістами країни ми зробили добірку світлин про рік, що минув. Ці 100 кадрів війни — про ключові її моменти. Рік війни, який ми прожили, пережили — і стали міцними як ніколи». Обережно: у матеріалі є відверті фотографії поранених та загиблих