Ян Доброносов, фотограф: "Снайпери на Донеччині. Вони мають витримку. В їх праці маленька похибка на маленькій відстані це велика похибка на великій відстані. Кожен елемент який важить декілька грам може мати вплив на точність пострілу! Ці хлопці постійно ходять на позиції, а тут вони налаштовують свої гвинтівки та навички".

На світлинах зображені воїни 93-ї бригади Холодний Яр, що навчаються штурмовим діям в окопі. Це тренування розвідників, яким незабаром доведеться зіштовхнутися з російськими окупантами у ближніх боях. Досвідчені командири та інструктори навчають, як зберегти життя та ліквідувати окупанта, коли він дуже близько.

Напередодні голосування в Палаті представників Конгресу США законопроєкту про надання допомоги Україні, що відбулося 20 квітня, кореспонденти Радіо Свобода побували в артилеристів 148-ї окремої артилерійської бригади Десантно-штурмові війська ЗСУ, які, серед інших видів озброєння, активно застосовують надану США гармату M777. Власне, на передовій стверджують, що якби мали побільше таких гармат та боєкомплекту, то війна на їхньому напрямку давно б завершилася.

Російські військові обстріляли Чернігів близько 9:00. Голова Чернігівської ОВА Вʼячеслав Чаус розповів, що «ворог завдав три ракетних удари майже по центру міста». За його даними, для атаки сили РФ застосували крилаті ракети «Іскандер». У поліції повідомили, що внаслідок удару пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури, будівля навчального закладу, лікарні, 16 житлових багатоповерхівок в одному з мікрорайонів міста. Кількість загиблих внаслідок ракетного удару РФ по Чернігову зросла до 14 людей, повідомляє у телеграмі Національна поліція України. Станом на 13:30 також відомо про травмовано 61 людину, серед них є троє дітей. У поліції додають, що триває пошуково-рятувальна операція на місці удару, є інформація про шістьох зниклих безвісти.

12 квітня в Мистецько-концертному центрі імені Івана Козловського, що у Києві, пройшло святкування 70-річчя письменника, громадського діяча та джазмена Сергія Грабара. Воно мало форму джазового концерту, на якому звичні музикальні номери чергувалися з музично-літературними, для них Сергій кілька років тому вигадав спеціальний термін — «джазочитання»: він сам, а в одному місці — конферансьє Олександр Рудько, промовляли новели авторства Сергія, а товариші виконували відповідні до них джазові твори.   Сергій Грабар видав майже два десятки книжок, у 2016 році заснував та очолює громадську спілку «Всеукраїнська асоціація джазу». Найтриваліший з київських джазових фестивалів «Єдність», організатором якого є Сергій, стартував ще у 2002 році. Переривався він лише в перший ковідний рік та з початком великого вторгнення «стоїть на паузі».

Різке потепління, яке, здається, змушує перестрибнути з джинсів із начосом одразу в шорти, значно пожвавило узбережжя від Ланжерона до самої Чорноморки. І хоча далеко не всі підприємці вже розпочали розконсервацію своїх закладів, тих, хто вірить у Сили оборони й готовий на ще один ризикований військово-пляжний сезон, не так мало. Кореспонденти видання «Думська» Віталій Прус і Ростислав Баклаженко провели інспекцію пляжів, а ще поговорили з чиновниками й вченими щодо правових і природничо-наукових аспектів прийдешнього купального проведення часу. Губернатор Олег Кіпер про відпочинок в Одесі: «Ви так називаєте — «пляжний сезон», ми трохи по-іншому бачимо. Це для оздоровлення наших сімей, сімей наших воїнів. Хлопці, які перебувають на нулі і бувають у відпустках, приїжджають і можуть оздоровитися. Це перша причина. А друга — стихійні пляжі, які утворилися в місті», — зазначив очільник обласної військової адміністрації і додав, що питання необхідно опрацювати з міською владою, військовими та іншими службами. «Алгоритм є, розуміємо, як це робити. Складова безпеки в Одесі — останнім часом дуже напружено все з цим, але за можливості будемо відкривати», — сказав Кіпер. Інших подробиць з'ясувати поки що не вдалося. У пресслужбі обласної військової адміністрації коментувати нічого не стали. Зберігають мовчання і в одеській мерії. За словами директора департаменту муніципальної безпеки Віктора Кузнєцова, жодних розпоряджень йому не надходило. «Ми не можемо нічого робити без відповідних документів, їх поки що немає, тому ми перебуваємо в режимі очікування, як і всі. Щойно отримаємо письмові розпорядження, негайно розпочнемо обстеження дна, облаштування та комплектування рятувальних постів», — зазначив він. Вчені-екологи, своєю чергою, на купальний сезон 2024 року дивляться з істотно більшим оптимізмом. В Українському центрі екології моря регулярно роблять забори води для контролю її якості і визнають, що на сьогодні вона набагато чистіша, ніж минулого літа. Утім, остаточно ситуація проясниться не раніше травня. З приходом відносно стабільних теплих днів прибережна зона наповнилася людьми. На Трасі здоров'я збільшилася кількість велосипедистів, ролерів, а на пляжах фіксують уже непоодиноких засмагальників. Дедалі більше й більше кав'ярень і ресторанів відчиняють свої двері для клієнтів. У явному плюсі ті заклади, які на зиму не закривалися — вони буквально забиті відвідувачами. При цьому чимало закладів залишаються в анабіозі, особливо ті, які розміщуються безпосередньо на піску. Деякі з них являють собою купи дощок та інших матеріалів, яким тільки належить перетворитися на об'єкти рекреації. Втім, для початку квітня в Одесі це цілком звична картина — сезон стартує не раніше початку травня, а на пік виходить тільки до другої половини червня. А якщо врахувати, що досі жодної офіційної інформації про те, чи відкриють пляжі, немає, то боязкий стукіт молотків і ревіння дрилів уже можна відзначити як сміливу ініціативу. Загалом узбережжя має відносно доглянутий вигляд — трава на схилах якщо не підстрижена, то принаймні очищена від сміття і сухостою, дерева точково підрізаються, зливостоки чисті. Однак ідилічна картина спостерігається далеко не скрізь, є й занедбані ділянки, чимало сходів малопридатні до експлуатації, а то й зовсім небезпечні для людей. Узбережжя має неоднорідний вигляд. На деяких ділянках воно, можна сказати, симпатично сучасне, але на більшості — це звичний пострадянський антураж зі старим асфальтовим покриттям, моторошними туалетами класу сортир та іншими принадами. Влітку все це нівелюється буйною зеленню, масами відпочивальників, будками, магазинами, ресторанами, але саме зараз убогість одеської курортної зони традиційно вводить у депресію. Все це посилюється впливом сил природи, які за відсутності оперативного реагування комунальних служб завдають нових і нових ударів по рекреаційній інфраструктурі. Таким чином, Одеса підходить до чергового курортного сезону в дуже «втомленому» стані, коли проблеми накопичуються, а спроб вирішувати їх не спостерігається. Ні для кого не секрет, що берегоукріплювальні роботи — це дуже витратне заняття. На жаль, коли вирує велика війна, вони явно не в пріоритеті. Не до жиру — бути б живу! Автор — Ростислав Баклаженко, фото — Віталій Прус, Ростислав Баклаженко

Фотограф Ян Доброносов: Куп'янськ, це місто яке знаходиться за 40 км від ворога. Та менше 10 до ворожих позицій. Насправді місто пракчтино знищили. Нагадує Ліман після деокупації. Єдине що мотивує, це наші люди. Які впевнені, що рано чи пізно ворог буде покараний

Маневреність, швидкість, легкість у керуванні і потужна гармата – основні переваги французького «колісного танку» АМХ-10 RC, який опанували українські військовослужбовці за період повномасштабної війни з Росією. Морпіхи постійно вдосконалюють навички стрільби з основної 105-мм гармати АМХ-10 RC та штатного кулемета. Кореспондент Радіо Свобода Іван Антипенко побував на тренуванні екіпажу АМХ-10 RС 37-ї бригади морської піхоти.

У Харкові незабаром відкриють першу в Україні підземну школу. Навчальний заклад почали будувати ще торік, він розміщений під землю на глибині 6 метрів та спланований за усіма сучасними будівельними та безпековими нормами, які відповідають параметрам бомбосховища. Тут є рекуперація повітря, протирадіаційний захист та три незалежних один від одного джерела енергопостачання. У дві зміни тут зможуть навчатись до 900 учнів. З міркувань безпеки влада не розголошує точне місце розташування навчального закладу. Як повідомили в Департаменті освіти, у школі облаштовані 20 повноцінних навчальних кабінетів, буфетна зона, медпункт тощо. Вчитися там будуть учні 1-11 класів. «Цього року за парти готові сісти понад 600 школярів, з яких переважна більшість - учні початкової школи, що відповідає актуальному запиту батьків. Навчання проходитиме у дві зміни. А ще діти отримуватимуть безкоштовне харчування», - розповіли в департаменті. Зокрема, у новому навчальному році за парти сядуть близько 200 першокласників. Діти у Харкові зараз здебільшого навчаються онлайн, для деяких класів організували офлайн-навчання у Харківському метро. Переважно це молодші та випускні класи. П'ять станцій харківської підземки, відведених під школу-метро, не вміщають усіх бажаючих. Харків є другим містом України, після Києва, за кількістю населення. Місто розташоване близько до кордону з Росією і з перших днів шикоромасштабної війни потерпає від постійних обстрілів російської армії.Згідно з даними поліції Харківщини, станом на 24 лютого 2024 року у місті і області за два роки великої війни внаслідок дій Росії загинули 2419 цивільних, з яких 87 – діти.

Попри свій вік, машина безперервно виконує поставлені завдання. Морпіхи зазначають, що гармата 122-го калібру вражає скупчення піхоти, вантажівки, легку броньовану техніку, пункти управління та інші цілі на окупованій території Херсонщини. У прибережних районах Дніпра армія РФ використовує чимало засобів БПЛА – від FPV-дронів до безпілотних авіаційних комплексів типу крило («Зала», «Ланцет», «Орлан»). Російські військові полюють, зокрема, і за артилерійськими позиціями Сил оборони України – морпіхам часто доводиться працювати у несприятливих погодних умовах та використовувати різні засоби маскування, розповідають вони. «На кожному напрямку свої особливості, різні підрозділи працюють. Але ми говоримо так: для морської піхоти нема завдань, які неможливо виконати. В будь-яку погоду, в будь-яких умовах», – сказав кореспонденту Радіо Свобода командир взводу, старший офіцер артилерійської батареї з позивним «Шульц». Автор: Іван Антипенко