Жителі України стикаються з щоденною реальністю російського вторгнення. Все більше українців тікають з обложених районів. Близько семи мільйонів людей, переважно жінок та дітей, покинули Україну після того, як Росія почала вторгнення 24 лютого, і щодня їх стає більше.

Українські позиції під Авдіївкою обстрілюють із гаубиць, ракетних установок та танків. Як бійці ЗСУ утримують фронт на Донбасі: фотограф Reuters був із українськими військовими 18 червня під Авдіївкою, де зробив ці фотографії. Авдіївка, розташована за 6 км на північ від Донецька. Місто довгий час було серйозною перешкодою для воєнних цілей Москви, перекривало шлях російських військ для просування вперед і отримання контролю на сході України. До початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого в Авдіївці проживали 20 000 людей. Як для військовослужбовців ЗСУ в окопах так і для жителів Авдіївки, життя – небезпечна щоденна боротьба. У місті залишається близько 3000 цивільних. 20 червня генеральний штаб ЗСУ повідомив, що Росія посилила авіаудари та розмістила біля кордону ЗРК С-300. Оскільки втрати ЗСУ зростають, Київ просить країни Заходу надати більше важкого озброєння, щоб дати українським військам шанс протистояти російській агресії. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив 19 червня, що війна в Україні може тривати «роками» і що Альянс повинен підтримувати Київ як у військовій, так і в будь-якій іншій формі, «навіть якщо витрати будуть значними». Президент Володимир Зеленський передбачає ескалацію атак Росії з метою захоплення території на сході України. Про це він сказав напередодні зустрічі лідерів Євросоюзу 23-24 червня, на якій вирішуватиметься, чи підтримають країни-члени ЄС прискорену заявку Києва на вступ до ЄС.

Біля Львова відкрили нове модульне містечко для вимушених переселенців, які позбулися власного житла через повномасштабне вторгнення РФ. Модульне містечко для переселенців називається Leo States і розташоване в селі Хоросно Солонківської громади, всього за 15 кілометрів від Львова. Ці будинки є унікальними, оскільки на відміну від інших модульних містечок в області тут кожне приміщення обладнане всім необхідним для життя. Кожен будинок коштує 10 тисяч євро. Це вже п'яте містечко в області.

Підопічні Олександра Петракова провели свій заключний червневий поєдинок, в якому не зуміли перемогти команду Ірландії. У попередніх двох матчах Ліги націй синьо-жовті здобули шість очок — обіграли Ірландію в Дубліні (1:0) та розгромили Вірменію в Лодзі (3:0). 14 червня на стадіоні ЛКС наша команда знову зустрілася з ірландцями.Порівняно з попередньою грою Олександр Петраков зробив чотири зміни в стартовому складі. Зокрема, повернувся в «основу» Ярмоленко, місце у воротах зайняв Різник — другий матч за збірну для Дмитра (зазначимо, що напередодні кар'єру в національній команді завершив ветеран Пятов), а поза заявкою залишилися Піхальонок та Яремчук, який отримав травму.Перший тайм пройшов за рівної гри та переваги українців у контролі м’яча. На 11-й хвилині з-за меж штрафного приклався до м’яча Маліновський — голкіпер виручив. Ірландці відповіли ударом Парротта головою повз ціль після навісу Найта. На 22-й хвилині Миколенко скористався закиданням із глибини та пробив із меж штрафного, але Келлехер знову був на висоті.У середині стартової 45-хвилинки нашу команду спіткали неприємності. Спершу через травму Маліновський поступився місцем на полі Мудрику. А на 31-й хвилині Коллінз здійснив перехоплення, випередивши Довбика, пройшов по центру крізь кількох візаві та пробив повз Різника, відкривши рахунок.До перерви українці відзначилися хіба що неточним ударом Караваєва після передачі Мудрика. Класним сейвом після удару Найта із середньої дистанції запам'ятався Різник.Утім, синьо-жовті зробили висновки після невдалого першого тайму й одразу по перерві забили. Швидкісна контратака господарів завершилася прострільною передачею Ярмоленка на Довбика, який спокійно переправив м’яч у ворота.Та в діях наших футболістів вистачало браку, чим користувалися ірландці, які регулярно отримували простір. Ударом повз ціль відзначився Парротт, після пострілу Найта виручив Різник. Українці відповіли прострілом Миколенка, який ніхто не зумів завершити. Пізніше Гуріхан здалеку пробив вище воріт.Під кінець зустрічі синьо-жовті більше володіли м’ячем, але фізично підсіли. Команди обмежилися мінімумом моментів, тож матч завершився нічиєю. 1:1. Попри це, підопічні Олександра Петракова зберегли лідерство у своїй групі.(с) Прес-служба АФУ

Цього літа в окупованому Бердянську особливий, як то кажуть, «не сезон». Як розповіли проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» місцеві жителі, після обіду вулиці курортного міста стають майже безлюдними, на літніх майданчиках місцевих кафе – пусті столики, а на пляжах, навіть на центральному, ледве налічується два десятки бажаючих позасмагати.Загроза інфекцій, які море може принести до бердянського узбережжя з сусіднього Маріуполя, постійні вибухи в порту, які російські окупанти пояснюють «розмінуванням», явно не сприяють пляжному відпочинку. Жителі порівнюють рідне місто з попередніми роками та впевнено кажуть, що «Бердянськ просто вимер».

В українських школах закінчився навчальний рік. Випускники вирішили, що війна, яка зруйнувала їхні навчальні заклади, не переможе мрії, й закарбували цю сторінку свого життя на світлинах і відео. Так з’явилися випускні фотоальбоми на тлі руйнувань. Прощальні шкільні вальси станцювали на тлі знищених шкіл, пишні сукні, які купували на випускні вечори, довелося вдягнути на руїни, замість святкувань влаштували флешмоби. Серед цьогорічних випускників багато тих, хто попрощалися зі своїми школами назавжди. Принаймні в тому вигляді навчальних закладів, до якого звикли. Адже 111 закладів загальної середньої освіти, за даними Міністерства освіти України станом на 31 травня, зруйновані вщент унаслідок повномасштабного вторгнення рф. Пошкоджено 830 шкіл. Випускники житомирського ліцею №25, їхні батьки, вчителі символічно попрощалися з будівлею, яку 4 березня росіяни зруйнували авіаударом. Діти й освітяни прийшли з десятками маленьких дзвоників до руїн, вигукуючи "Віват, ліцей!". Станцювали вальс на руїнах своєї школи №134 десять одинадцятикласників-харків’ян. Зібратися змогла лише третина учнів – решта виїхала за межі Харкова. У будівлі навчального закладу на вулиці Шевченка 27 лютого забарикадувалися російські спецпризначенці. Українські захисники знешкодили там ворога, але школа внаслідок бою зазнала великих руйнувань. Для вальсування вчорашні школярі обрали пісню про розбомблене щастя "Мрія", яку написала українська співачка Jerry Heil (Яна Шамаєва). Територію під час запису відео охороняли військові. Учениця цього ж навчального закладу Валерія прийшла до своєї розстріляної школи у яскравій червоній сукні, щоб зробити випускне фото."... мені 16 років... навчалася в школі 134 у Харкові... було дуже багато друзів зі школи, ми були як одна велика сім'я... З дівчатами ми вибирали сукні та раділи, що всі будуть дуже красиві в день випускного. Але до нас прийшoв "рyсский мир" та зруйнував всі наші плани, про які ми так мріяли!", – поділилася словами Валерії її тітка Анна Єпішева на своїй сторінці у Фейсбуці. Вирішили сфотографуватися для випускного альбому на руїнах свого навчального закладу і одинадцятикласники Новгород-Сіверської школи №2 на Чернігівщині. "Випускний альбом учнів 11 класу у цьому році виглядає так! У них вкрали дитинство, свято останнього дзвоника та випускний вечір", – підписали фото на сторінці Новгород-Сiверської загальноосвiтньої школи I-III ступенiв № 2 у Фейсбуці. А учні трьох одинадцятих класів Чернігова пристали на пропозицію франківського фотографа Станіслава Сеника створити випускний альбом на тлі міських руйнувань. "У нас вкрали свято, вкрали дитинство. І ми хотіли показати світу, що життя продовжується, незалежно від умов", – розповіла випускниця  загальноосвітньої спеціалізованої школи фізико-математичного профілю №12 Катерина, одна з учасниць фотопроєкту. Випускники самі обирали локації для фотографування. Ними стали руїни торгового центру, житлового будинку на вулиці Чорновола, згорілий гуртожиток в мікрорайоні Шерстянка, понівечені цивільні автомобілі, рештки військової техніки росіян, яку знищили Збройні сили України. Зйомка була безкоштовна, і випускники самі обирали собі стиль.

Українські військові продовжують утримувати лінію оборони на одній із ділянок фронту на Донеччині. Танкісти ЗСУ щоденно прикривають піхотинців, яких атакує російська армія, а також виконують інші бойові завдання.

Україна є великим експортером олії, кукурудзи та пшениці, але війна та блокада Росією українських портів фактично зупинили значну кількість цього потоку. У той час як російська армія цілеспрямовано нищить український аграрний сектор, фермери, попри обстріли і мінування, із ризиком для життя намагаються провести комплекс польових робіт. Поки Україна шукає інші логістичні шляхи для експорту свого зерна, Росія намагається спробувати відмінити санкції в обмін на розблокування українських портів у Чорному морі. У звичайний сільськогосподарський сезон українські аграрії працювали б за суворим графіком. Тепер фермери чекають безпечної миті – часто вночі під покровом темряви. Проблем, з якими стикаються фермери, багато: брак дизельного палива, невибіркові удари російської артилерії, міни, обвуглені залишки бронетехніки на їхніх полях, нестача працівників. До війни Україна експортувала понад 5 мільйонів метричних тонн зерна на місяць, переважно через порти в Чорному морі. Російські військові кораблі заблокували ці порти й унеможливили таким чином перевезення, зокрема і українського зерна. Це створило для деяких країн загрозу голоду. Водночас, Росія краде українське зерно, вивозить його у Крим і потім продає як своє. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, коли майже 25 мільйонів метричних тонн зерна можуть бути експортовані, але не можуть бути вивезені з країни через блокаду портів», – сказав Йозеф Шмідхубер, заступник директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україна та інші країни намагаються знайти інші шляхи вивезення українського зерна на світовий ринок. Зокрема, таким варіантом може бути залізниця, хоча Росія завдає ракетних ударів і по залізничній інфраструктурі. Росію звинувачують не лише у крадіжці українського зерна та його продажі в інші країни, а й у тому, що російська армія цілеспрямовано знищує аграрні об'єкти: ферми, елеватори, продовольчі склади, сільськогосподарську техніку, бази. Російська армія намагається зруйнувати в Україні систему виробництва і збереження продовольства. За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), на додаток до 720-811 мільйонів людей, які зіткнулися з хронічним голодом у 2020 році, війна Росії проти України може призвести до збільшення кількості людей, які недоїдають у 2022 та 2023 роках – на 7,6 мільйона, а у найгіршому випадку ще на 13,1 мільйона. Найбільшою загроза голоду є для таких країн як Йорданія, Ємен та Ліван, оскільки вони значною мірою залежать від імпорту продуктових основних товарів, причому здебільшого саме з Росії та України. Дослідницька служба Європейського парламенту повідомляє, що Росія та Україна постачають понад половину імпорту зернових в Північну Африку та на Близький Схід, а країни Східної Африки імпортують 72% зернових з Росії та 18% з України. За даними FAO, щонайменше 30% імпорту пшениці п'ятдесятьма країнами світу  залежать від Росії та України. Серед них країни на Близькому Сході та в Північній Африці: Ліван, Єгипет, Лівія, Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Туніс, Іран, Йорданія та Марокко. 29 квітня у Міністерстві сільського господарства України повідомили, що майже 30% сільськогосподарських угідь країни зараз є окупованими або небезпечними й такими, що не можуть оброблятися. Через вторгнення Росії в Україну в деяких з найбідніших і вразливих країн світу зросли ціни на хліб. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив: «Коли нація, яка є житницею світу, стає нацією з найдовшою чергою за хлібом у світі, ми знаємо, що маємо проблему». Він додає, що блокада Росією українського порту в Одесі є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, результатом чого може стати голод, дестабілізація та масова міграція в цілому світі. Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції проти неї будуть скасовані. Таку вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як «шантаж».

Спільно із Службою безпеки України слідчі задокументували воєнний злочин Росії за ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Станом на 2 червня загалом військові РФ пошкодили 1 938 закладів освіти України, 182 з яких зруйновані повністю.

Поки українські військові борються за контроль над ключовим містом на сході України – Сєвєродонецьком, російські сили продовжують обстріли в цьому регіоні. Так, у Дружківці, що на півночі Донецької області, минулими вихідними загинула щонайменше одна людина. Жителі міста Дружківка, що на захід від Сєвєродонецька, 5 червня прокинулися від звуку вибухів та розбитого скла. Багато житлових будинків зруйновано. Одна людина загинула. Ще однією гарячою точкою на Донбасі зараз є місто Бахмут: російські війська просунулися вглиб раніше контрольованих Києвом територій в районі Світлодарської дуги і наблизилися до міста. Українські війська відбивають атаки російських сил та намагаються встановити контроль на панівних висотах для подальшого контролю та можливих маневрів.