В'ячеслав Ратинський, фотограф: "В ці дні температура у Запоріжжі досягає +40С. Дніпро у цьому місті прекрасний, після підриву Каховської дамби з під води виступають пороги. Їх не було видно раніше. З одного боку річки вражаючих розмірів дамба Дніпрогес, з іншого - димлять труби Запоріжсталі. На причалі біля дамби збираються підлітки. Вони безкінечно стрибають у воду, б'ються, закохуються, цілуються і курять свої сигарети. Повітряна тривога лунає мало не щогодини, а російські ракети прилітають і вдень і вночі.Запоріжжя, Україна. Серпень 2023".

Дно колишнього Каховського водосховища після повного висихання почало заростати травою. Насіння трав проростає у тріщинах висохлого намулу. Кореспондент проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» Дмитро Шеремет зафіксував те, як тепер виглядає водосховище з боку Запорізької області. Російська армія захопила Каховську ГЕС, і взяла під свій контроль греблю Каховського водосховища, на початку широкомасштабного вторгнення в Україну. Окупанти замінували Каховську ГЕС, про що повідомляли її працівники. Російські військові, перебуваючи у машинних залах ГЕС від 24 лютого 2022 року, перешкоджали персоналу виконувати їхні обов'язки. Перед третьою годиною ранку 6 червня 2023 року відбулося руйнування частини греблі водосховища, де була Каховська ГЕС. У ніч руйнування Каховської гідроелектростанції бійці 205-ї окремої мотострілецької «казачої» бригади РФ, яка контролювала ГЕС, мали перебувати «в готовності» та готувались до певних дій «по команді», зокрема до залишення території через «точку відходу», що було ускладнено, бо «все затоплено». Це випливає із перехоплення розмов військових 205-ї бригади РФ у ніч знищення греблі, яку наводять у спільному розслідуванні журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода) та агенції «Слідство.Інфо».

Через різке зростання транспортних витрат і блокаду Росією портів України тисячі українських фермерів, за їхніми словами, чекає похмуре майбутнє. Джерело: AP

Україна оголосила про відвоювання села Урожайне у російських військ на південному сході в середу, але попередила, що ситуація на північно-східному фронті погіршується через російські контратаки. Військовослужбовці 128-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ продовжують готуватися для участі в контрнаступі на військових навчаннях на полігоні в Дніпропетровській області. Фото: REUTERS/В'ячеслав Ратинський, 16 серпня

Скупчення російських військових, їхня техніка, пункти управління, склади зі зброєю та боєприпасами – це головні цілі українських артилеристів, які працюють з американською гарматою М777. Бійці 406-ї окремої артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова, які вже понад рік воюють на південному напрямку, зазначають, що інтенсивність роботи наразі досить висока, доводиться працювати і вдень, і вночі. Кореспондент Радіо Свобода побував на позиціях 406-ї бригади на Херсонщині і дізнався про їхню роботу на цьому напрямку фронту.

Щонайменше 53 людини загинули внаслідок лісових пожеж, які охопили Гавайські острови. Найбільше постраждав популярний серед туристів острів Мауї – один з найбільших на Гавайському архіпелазі. Віцегубернатор штату назвала пожежі безпрецедентними. Пожежі спалахнули через надзвичайну спеку та посуху, а швидкому поширенню вогню сприяє сильний вітер від урагану "Дора", що вирує над Тихим океаном за сотні кілометрів на південь від островів. Адміністрація президента Байдена в четвер оголосила пожежі на Гаваях "великою катастрофою". На боротьбу з вогнем та його наслідками кинуть федеральні сили та кошти.

Український наступ триває. Неймовірними зусиллями Сили оборони України метр за метром просуваються уперед, долаючи ешелоновану російську оборону. Після місяців підготовки та поповнення запасів – із дев’ятьма навченими НАТО новосформованими бронетанковими бригадами – контрнаступ України, мета якого  прорвати укріплені лінії оборони російської армії і звільняти окуповану територію, повільно просувається уперед. За час, який пішов на отримання Україною від Заходу необхідної військової техніки, а також на навчання українських бійців, російська армія встигла розбудувати на захопленій українській території ешелоновану систему оборонних укріплень. Це надзвичайно ускладнило контрнаступ Сил оборони України. ЗСУ звільнили низку сіл на південь від Великої Новосілки та захопили височини навколо Бахмута – як на північ від міста, так і на південь, біля села Кліщіївка. На Запоріжжі ЗСУ намагаються прорвати те, що експерти назвали «м'ясорубкою російських укріплень» – розгалуженою мережею траншей, мінними полями, колючим дротом, протитанковими укріпленнями, дотами. Під час виступу у Вашингтоні 30 червня голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі сказав про темпи українського наступу: «Те, що це відбувається повільніше, ніж люди передбачали, мене зовсім не дивує», маючи на увазі те, наскільки сильно змогли укріпитися російськи сили на захоплених позиціях. «Це буде дуже важко, дуже довго, і це буде дуже, дуже криваво. Ніхто не повинен мати жодних ілюзій», – сказав генерал Міллі про контрнаступ ЗСУ. Джерело: Reuters, AP

Дві російські ракети, запущені з інтервалом у 40 хвилин, влучили в багатоповерхівку у місті Покровськ Донецької області ввечері 7 серпня. У результаті атаки загинули щонайменше семеро людей. Станом на 11 годину 8 серпня відомо про 88 людей, які отримали поранення. Удари, які сталися з інтервалом у 40 хвилин, пошкодили житловий будинок. У результаті семеро людей загинули – п'ятеро цивільних, рятувальник та військовий. Поранені 39 цивільних, серед яких двоє дітей, 31 поліцейський, 7 працівників ДСНС та 4 військових. Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко зранку 8 серпня в ефірі Радіо Свобода наголосив, що це тактика Росії: перший удар наносять по цивільних, а другий – по службах, які приїжджають на місце. За його словами, перший удар по Покровську був о 19:15, другий – о 19:52. Водночас він зазначив, що перед другим ударом людей розосередили. «Якби було скупчення людей і буквально за 10 хвилин не вжиті додаткові заходи, то наслідки були б набагато гірші». 8 серпня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив: «Ми відновлюємо розбір завалів. Вночі ми були змушені призупинити роботи через високу загрозу повторних обстрілів». Станом на 11:00 8 серпня у місті зафіксовані пошкодження 12 багатоповерхівок, готелю, прокуратури, пенсійного фонду, аптеки, магазинів, кафе та автомобілів. Російська атака сталася всього через день після того, як офіційні особи з близько 40 країн зібралися в Саудівській Аравії в пошуку мирного врегулювання війни в Україні. Покровськ розташований приблизно за 55 кілометрів на північний захід від  окупованого російськими силами міста Донецька та за 50 кілометрів від лінії фронту. Російські військові регулярно обстрілюють українські міста, які перебувають у межах досяжності їхніх ракет, безпілотників, артилерії, РСЗО. Росія, попри докази та свідчення, з перших днів повномасштабного вторгнення заперечує відповідальність своїх військових у воєнних злочинах проти українських цивільних та військових. Джерело: EPA-EFE, AFP, Reuters

Зранку 6 серпня на монументі «Батьківщина-мати» у Києві замість демонтованого радянського герба встановили український Тризуб. Розпочали демонтаж радянського символу, який майже 40 років був на щиті, ще 30 липня. Монтажні роботи планують завершити до Дня Незалежності України. Монумент «Батьківщина-мати» розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він був споруджений у 1981 році і вважається найвищою скульптурою в Європі. Його хочуть до Дня Незалежності України перейменувати на «Україна-мати». Як замінювали радянську символіку на український Тризуб на монументі «Батьківщина-мати».

«Ми думали, війна – то жахіття десь подалі від наших  домівок»: ізмаїльці розказали про перший обстріл міста від початку війни. У ніч на друге серпня армія РФ атакувала Ізмаїл з використанням ударних безпілотників іранського виробництва «Shahed-136/131». Суттєвих руйнувань зазнали триповерхова будівля Морвокзалу, елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські приміщення та адмінбудівля Українського Дунайського Пароплавства. Також пошкодження отримали три заклади освіти, один заклад культури, 15 квартир в багатоповерхових будинках і десяток приватних будинків. Це перша атака на місто з початку війни. У постраждалому від обстрілів місті побували кореспонденти Укрінформу. На під’їзді до міста бачимо густий чорний дим вдалині - нагадування про нічні «прильоти». Прямуємо до 11-поверхової будівлі Дунайського Пароплавства, яку місцеві називають «стакан»  за схожість форми та скляний фасад.  Це найвища будівля в Ізмаїлі. У «склянці» пошкоджені всі вікна та частково зруйновані стіни. Прилегла територія вщерть всипана уламками скла. Біля постраждалого будинку людно. Ізмаїльчани фотографують руйнування, роблять селфі на фоні вибитих вікон та телефонують по відеозв’язку родичам. - Бачите, й до нас докотилося…, - чуємо розмову одного чоловіка. Коли той кладе слухавку, підходимо ближче та питаємо, що ж саме «докотилося», адже «повномасштабка» триває вже майже півтора роки. - Докотилося. Зараз й по нам почнуть гатити. Ми думали, що нас не чіпатимуть, адже тут до Румунії рукою подати, до країни НАТО. Але не бояться. Ні бога, ні диявола… Я пам’ятаю, як на початку 90-х зводили цю будівлю, а зараз що від неї залишилося, подивіться?! Напишіть в свої газети, що нам потрібен захист, усі ППО що є – потрібні, бо що ж то буде? А зерно? Ви елеватор бачили?  У нас же порту так не залишиться! - не стримує емоцій житель міста Юрій. Навпроти постраждалого офісу УДП – приватні будинки. В деяких пошкоджені вікна. Люди все ще прибирають скло. - Як я злякалася! Люди добрі! У нас такого жодного разу не було! Точніше, на початку війни поцілили по військовій частині у Лощинівці, це за містом. Ну і все.  Лунала, звичайно, тривога, та хто на неї звертав увагу! Ну дрони інколи літали, але щоб бомбили! Я спала, коли все це почалося. Воно як жахнуло! В мене хата ходуном пішла, я сама в коридор побігла. За що це нам? А ви бачили, що з Морвокзалом наробили? - каже мешканка постраждалого будинку пані Ірина. Дійсно, будівля Морвокзалу постраждала значно більше, ніж офіс Українського Дунайського Пароплавства. Від фасаду взагалі нічого не залишилося. На площі перед будинком купа сміття. Тут і бите скло, і уламки якогось залізяччя, і просто шматки стін. Зазначимо, що будівлю Морвокзалу - гордість містян - капітально відремонтували у 2019 році, на це витратили більш 50 млн грн. Перед колишнім входом до Морвокзалу бачимо понівечену блакитну ялику – дерево повалило вибуховою хвилею. - Що знімаєте? Краще скло б прибрали, - чуємо у свій бік від комунальників,  яких репортери явно дратують. Тим часом місцеві гуляють площею біля Морвокзалу цілими сім’ями. Діти бавляться з уламками будівлі. Дорослі кажуть, що «ось і в Ізмаїлі з’явилась визначна пам’ятка». Дехто йде з площі, прихопивши маленький уламок фасаду з собою - «трофей» на згадку. Дехто займається «аналітикою» та пояснює друзям причину атаки. - Це помста. Вдарили, бо зайшли три судна, які прорвали зернову блокаду. Вдарили, щоб боялись. І по елеватору теж. Будуть й надалі бити, - підслуховуємо розмову трьох юнаків. Зруйнований елеватор ми теж побачили, але  здалеку. Знімати його не можна, бо це інфраструктурний об’єкт. Але навіть від думки, що там під завалами бетону та заліза лежить знищений український хліб, стає боляче. Дорогою до нашої автівки, яку ми лишили біля офісу УДП, продовжуємо спілкуватися з місцевими. Всі кажуть приблизно одне й те саме:  люди не очікували удару по місту. Усі вірили в міфічний захист сусідства з країною-членом НАТО. Люди розслабилися й у них утворилося хибне враження, що війна – то жахіття десь подалі від їх домівок. Але війна стосується кожного. Автор: Ганна Бодрова, Одеса Фото: Ніна Ляшонок