Протягом дня 20 лютого у Києві вшановували пам'ять Героїв Небесної сотні. Декілька сотень людей, серед яких були родини загиблих та учасники подій Революції гідності, прийшли вшанувати пам'ять загиблих. Біля каплиці на алеї Героїв Небесної сотні відбулася панахида. Також відбулося покладання квітів. Спершу військовослужбовці поставили до меморіального хреста кошик із жовтими та синіми квітами від уряду та українського народу. Зранку президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська вшанували пам'ять Героїв Небесної сотні. Упродовж ранку чиновники та урядовці приїздили покладати квіти до меморіалу Героїв. Щороку вшанування проходить тихо та з молитвами. А цьогоріч — під звуки сирени. Однак сигнал «Повітряна тривога» не зупинив киян від відвідин Алеї Героїв Небесної Сотні. Вони один за одним йшли з квітами та білими янголами, яких розвішують до акції «Ангели памʼяті». Сумний список Небесної сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян і Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдене тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. Від 18 до 20 лютого 2014 року на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної сотні. 105 героям Небесної сотні посмертно присвоїли звання «Герой України», а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський і громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної сотні. День пам'яті Героїв Небесної сотні був упроваджений п'ятим президентом України Петром Порошенком у 2015 році. 17 лютого 2021 року Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення і виразником національної ідеї свободи.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом, який прибув до нашої країни з візитом уперше з початку повномасштабного російського вторгнення. Глава Української держави зустрів високого гостя на ґанку Маріїнського палацу в центрі столиці. Після представлення членів української та американської делегацій президенти України та США поспілкувалися у форматі віч-на-віч. Володимир Зеленський зазначив, що візит Джозефа Байдена є надзвичайно важливим сигналом підтримки для України та українців. «Дуже вам дякую, пане Президенте. Це значущий момент підтримки для України», – сказав він. Глава Української держави наголосив, що особисто Джозеф Байден та все американське суспільство із самого початку розв’язаної Росією повномасштабної війни були разом з Україною. «Перший телефонний дзвінок із підтримкою України був із Білого дому. Дякую за ваше лідерство. Дякую також за двопартійну підтримку, за підтримку з боку Конгресу», – зауважив Володимир Зеленський. Президент України зазначив, що говоритиме з Президентом США про ситуацію на фронті, а також про український народ, який переживає сьогодні надзвичайно важкі часи. «Що ми маємо зробити, щоб зупинити війну, щоб мати успіх у цій війні, зробити Україну ще сильнішою, та як перемогти цього року», – розповів він. Зі свого боку Джозеф Байден відзначив важливість своєї присутності сьогодні в Україні, яка демонструє підтримку з боку США незалежності, суверенітету й територіальної цілісності Української держави. «Я думаю, що було б критично важливим не залишити жодного сумніву в тому, що США підтримують Україну в її війні проти жорстокої агресії», – зазначив лідер Сполучених Штатів. Президент США зауважив, що радий знову відвідати Київ. «Багато що змінилося з часу останньої поїздки. Сталися жахливі речі, вторгнення, але водночас українці проявили себе так, як дуже мало народів проявляли себе будь-коли у своєму захисті. І вони допомогли нам осягнути значення демократії», – зазначив Джозеф Байден. Він також переказав вітання від членів Конгресу. За словами Джозефа Байдена, на них справив сильне враження нещодавній виступ Володимира Зеленського у Конгресі. Президент США розповів про намір обговорити, як Сполучені Штати та союзники можуть найефективніше допомогти Україні в боротьбі за свободу та незалежність. Джо Байден анонсував передачу Україні 700 танків та тисяч бронемашин у кооперації із 50 країнами-партнерами. Також президент США підписав новий пакет військової допомоги на 500 млн $. В нього увійшли ракети до системи HIMARS, протитанкові ракетні комплекси JAVELIN, артилерійські боєприпаси, протитанкові системи та системи повітряного спостереження.

Сапери 36-ї Окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського тільки-но повернулись з нічного завдання. Хлопці втомлені, але весело та охоче розповідають про свої бойові будні.«Як то кажуть, сапер двічі в житті робить фатальну помилку і одну ми вже зробили, коли пішли вчитися інженерної справи» - посміхається морпіх Олександр.Ведення інженерної розвідки, обладнання та утримання мінно-вибухових загороджень, проробки проходів в загородженнях - лише мізерна частина діяльності морпіхів інженерно-саперної роти. «Про нашу справу загалом можна сказати, що ми перші перших. Зазвичай, інженерна розвідка є невід’ємною складовою всіх активних бойових дій, тому ми ще до виходу штурмових груп вирушаємо «прощупувати» місцевість» - зазначає «Чєчєн».Після проходження навчання побратими пройшли бойове хрещення на Херсонському напрямку, а наразі підтримують піхоту на Донеччині.Днями розвідка донесла, що на мінах, які заклали хлопці на одному з вопів підірвалися окупанти. В результаті чого наступ ворожої групи був зупинений.

Битва за Бахмут триває. Запеклі бої точаться за місто майже безперервно. Противник постійно намагається прорватися, змінює тактику. То атакує малими штурмовими групами, то задіє для штурму десятки мобілізованих. Іноді посилює обстріли вночі, систематично вражає ракетами тилові міста, тероризує мирне населення, нищить і так майже зруйновану цивільну інфраструктуру. Та українські воїни не налаштовані поступатися ворогу. Часом, окупант здається сильнішим та чисельнішим. Утім, він має одну велику слабкість - грає на чужому полі, воює за чужу землю. І саме це обіцяє загарбнику великий провал.

Брати Ковальови та їхні дружини вирішили провести свої останні дні, живучи без електрики та опалення в зруйнованому війною селі Посад-Покровському в Херсонській області. Серед руїн, зате, кажуть, на своїй землі.

На Рівненщині, неподалік від білоруського кордону, Сили оборони області провели спільні навчання. Задіяні військовослужбовці та силовики відпрацьовували сценарії оборони на випадок можливого наступу противника. Зокрема, оборонці використовували у навчаннях бойову зброю, гранатомети, кулемети та стрілецьку зброю. Фото: Сергій Нужненко, Радіо Свобода.

У місті Часів Яр в Донецькій області волонтери вмовляють цивільних евакуюватися на тлі посилення наступальних дій російської армії. Часів Яр розташований на захід від Бахмута, де точаться важкі бої. У місті переважно залишилися люди похилого віку та ті, хто за ними доглядає.

Російські війська не полишають спроб оточити та захопити Бахмут. Сили оборони України чинять  запеклий опір окупантам.

Жителі Авдіївки на Донеччині намагаються пережити суворі зимові місяці та російські ракетні обстріли, оскільки побоювання щодо нового наступу Москви зростають. Джерело: AFP

Окрема мотопіхотна Маріупольська бригада: "Перші сантиметри скам’янілого мерзлого ґрунту вперемішку з корінням вирубають сокирою. Далі – лом, мотика, лопати. Після другого штику копається трохи легше, кажуть піхотинці. Зігріваєшся сам, стає піддатливою земля. Робота йде серйозна, на совість: копають для себе, то ж все вивірено, як під лінійку, продумана геометрія траншей, розчищені сектори під замасковані вогневі точки. Командир посміхається: ніхто не вірить, що позицію зроблено не екскаватором, а вручну. Каже, до ворога зовсім недалеко, зброя завжди під рукою і бійці весь час прислухаються до виходів з того боку, але робота не припиняється ані на мить. Хай зірвані спини і стерті руки, хай бруд і втома, але у цій посадці дуже скоро постане залізна лінія оборони, ідеально пристосована для бою і навіть не позбавлена певного комфорту: це ж бо роблять наші хлопці – щоб все було капітально і чистенько, як у себе вдома. Власне, це і є наш дім. Кожна посадка, кожне поле, село, місто – все, що зветься Україною, все, що ми захищатимемо до останнього".