Прощання з герцогинею Кентською: члени королівської родини Британії відвідали Вестмінстерський собор. Труна з тілом Кетрін, герцогині Кентської, прибула вчора до Вестмінстерського собору в Лондоні перед початком похорону, який запланований на 16 вересня. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Труну з тілом герцогині Кентської доставили вчора на королівському катафалку до Вестмінстерського собору, де у вівторок, 16 вересня, відбудеться її історичний королівський похорон. Покійна герцогиня Кентська — дружина принца Едуарда, герцога Кентського — померла 4 вересня у віці 92 років, повідомив Букінгемський палац наступного дня. Перед похороном її труна перебувала у приватній каплиці Кенсінгтонського палацу, де вона жила в Рен-гаусі. В понеділок труна була перенесена до Лондонського собору, де відбулося таємне бдіння з чином прийняття і вечірньою. На заході були присутні члени королівської сім’ї на чолі з герцогом Кентським, чоловіком герцогині. Його бачили під руку з донькою леді Гелен Тейлор. Серед інших гостей були принц Майкл Кентський, леді Габріелла Віндзор, леді Амелія Віндзор, принцеса Александра Кентська. Сьогодні король Чарльз і королева Камілла та інші члени королівської родини приєднаються до герцога Кентського та членів сім’ї на заупокійній месі. Герцогиня Кетрін була католичкою, і її похорон стане історичним як перший католицький похорон члена британської королівської родини в сучасній історії. Ця служба також стане першим королівським похороном у Вестмінстерському соборі від моменту його будівництва 1903 року. Покійна герцогиня бажала, щоб її похорон відбувся у соборі, і ці плани підтримуються королівською сім’єю. Після церемонії труна з тілом Кетрін буде доставлена на катафалку до Королівської усипальниці у Фрогморі, у Віндзорі. Там же поховані й інші члени королівської родини, зокрема дядько королеви Єлизавети II герцог Віндзорський та колишній король Едуард VIII і його дружина Волліс Сімпсон.

Науковці показали фото снігового карнизу, який застиг під вітром. В Антарктиці полярники зафіксували незвичайне природне явище — сніговий карниз, який утворився на краю льодовика через взаємодію вітру та снігу, повідомляє Національний антарктичний науковий центр. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Фото опублікував Національний антарктичний науковий центр у Faceook. За даними НАНЦ, сніговий карниз формувався на вершинах скель і краях льодовиків. Такі виступи з’являються, коли сильний вітер та хуртовини переносять сніг з навітряного боку схилу, а на підвітряному боці утворюється зона штилю, де осідає сніг. «Якщо ви спитаєте, чому цей сніговий карниз виник саме тут? А тому, що конфігурація схилів саме в цьому місці створила, так би мовити, „сніговий струмок“ — шлях, до якого тяжіє сніг, що переноситься вітром», — пояснив керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк. Раніше полярники вже фіксували інші незвичайні явища в Антарктиці, зокрема рельєфні бурульки, які нагадують намисто. Нагадаємо, на знімках Google Maps в Антарктиді знайшли дивний круглий об’єкт, який уфологи та користувачі Мережі одразу охрестили НЛО.

У п’ятницю до України приїжджав молодший син короля Великої Британії Чарльза ІІІ — принц Гаррі. Він пробув у Києві весь день і провів його дуже насичено. Серед численних зустрічей у межах співпраці фонду Гаррі Invictus Games Foundation герцог Сассекський зустрівся з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко. Вона провела британському принцу екскурсію будівлею Кабінету міністрів України та показала ті руйнування, які були задані будівлі під час нещодавніх повітряних атак Росії. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. «Мала зустріч із принцом Гаррі під час його поїздки до Києва, показала йому наслідки влучення російського „Іскандеру“ до будівлі Уряду», — написала Юля у підписі під світлинами. «Поговорили про роботу з реабілітації та відновлення ветеранів. Подякувала принцу за підтримку наших українських військових після служби на різних майданчиках, зокрема на „Іграх Нескорених“. Ці міжнародні спортивні змагання для ветеранів принц Гаррі заснував 2014 року. Україна бере у них участь від 2017 року, і від того часу вони стали популярними і серед наших військових. Цього року на Іграх Україну представляла рекордна за розміром збірна із 35 учасників. Тепер наша мрія — Invictus Games має доїхати і до України. Ми маємо для цього всі можливості. Тим більше, що нескореність — це синонім українського духу. І її щодня демонструють наші захисники та захисниці», — написала прем’єр-міністерка у Instagram. Принц Гаррі також відвідав Музей історії України у Другій світовій війні, де зустрівся з українськими ветеранами. А завершив свій візит до Києва принц відвідуванням ресторану Євгена Клопотенка, шефкухар пригостив принца борщем і передав заправку для борщу як подарунок. Цікаво тепер, чи ми побачимо, як дружина Гаррі Меган Маркл готує борщ на кухні в їхньому каліфорнійському будинку.

В програмі: закриття художніх виставок, показ відеофільму «Bouquet Kyiv Stage 2025 — серце Європи б’ється в Україні», концерт музики Валентина Сильвестрова у виконанні піаніста Євгена Громова. Все це відбуватиметься на території Національного заповідника «Софія Київська». Сам фестиваль проходив рівно місяць тому, тривав чотири дні — з 14 по 17 серпня, він давно став місцем зустрічі своїх давніх прихильників (він відбувся вже ввосьме) та нових гостей. Попри постійну повітряну загрозу вся програма була виконана. Текст та фото — Олександр Зубко

Принц Гаррі сьогодні весь день перебуває у Києві. Вранці герцога Сассекського зустрічала делегація на вокзалі у столиці України. Після цього разом із командою фонду Invictus Games Foundation принц вирушив до Музею історії України у Другій світовій війні, де зустрівся з українськими ветеранами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. З Леді.ТСН поділилася ексклюзивними фотографіями власниця каналу «Все про Роял» Карина Поліщук, яка спеціально приїхала до Музею, щоб побачити принца на власні очі. Поспілкуватися з Гаррі, на жаль, не вдалося, охорона принца не дозволила. Але вона каже, що Гаррі люб’язно спілкувався із запрошеними на зустріч ветеранами, які приїхали з усіх куточків країни, всім приділив час і навіть трохи затримався (на цілих 40 хвилин), щоб привітати тих, хто спізнився на захід. Словом, принц був дуже люб’язний, але обережний. Все ж таки візит до Києва для нього перший, але, сподіваємось, не останній. Герцог Сассекський мав досить повсякденний вигляд — на ньому була чорна сорочка, піджак і темно-сині штани з ременем із тканини. Нагадаємо, місія принца в Україні — детально обговорити нові ініціативи щодо підтримки реабілітації поранених з кінцевою метою надання допомоги в усіх регіонах країни. «Ми не можемо зупинити війну, але ми можемо зробити все можливе, щоб допомогти процесу відновлення. Ми можемо продовжувати олюднювати людей, залучених до цієї війни, і те, через що вони проходять. Ми маємо постійно пам’ятати про це. Сподіваюся, що ця поїздка допоможе людям усвідомити це, тому що легко втратити чутливість до того, що відбувається», — сказав принц журналістам The Guardian під час поїздки до Києва.

У національний прокат вийшов фільм, який відображає символічний портрет України крізь призму творчості митця. Казимир Малевич — постать-міф, яку десятиліттями називали «російським авангардистом». Але його життя і творчість мають інше підґрунтя. Сьогодні його історичне значення повертається не лише через книжки та дослідження, а й через кіно. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Фільм Дар’ї Онищенко «Малевич», який вийшов у широкий український прокат сьогодні, 11 вересня, — це не просто байопік. Це культурний маніфест, який об’єднує мистецтво, ідентичність і сучасний досвід України у війні. Стрічка нагадує: Малевич був не лише автором «Чорного квадрата», а й людиною, глибоко зануреною в український простір. У 1928–1930 роках він працював у Києві: викладав у Художньому інституті, друкувався у журналах «Нова генерація» та «Альманах-Авангард». Саме тут кристалізувалася його пізня теорія. Для західної аудиторії це стає відкриттям: іноземні медіа пишуть, що фільм «коригує історичну несправедливість» і вперше показує художника в українському світлі. Дар’я Онищенко будує фільм як серію «квадратів», кожен з яких розповідає про окремий етап життя Малевича. Така форма перегукується з супрематизмом, але водночас створює ритм, який відчувається як сучасна кіномова. Важливим стає поєднання історії й сьогодення: героїня Соломія бачить «Чорний квадрат» у своїй кімнаті, а сцени війни накладаються на супрематичні образи. Це діалог між минулим і теперішнім, між боротьбою митця за свободу і боротьбою України сьогодні. Стрічку знімали під час повномасштабного вторгнення: оператор працював на передовій, частину сцен знімали в деокупованому Мощуні. Війна тут — не тло, а органічна присутність. Як Малевич свого часу протистояв радянській цензурі, так сучасна Україна протистоїть імперській агресії. Таємниця фільму — в силі акторів. Віталій Ажнов втілює Малевича: строгого, пристрасного, водночас вразливого. Його гра надає митцеві людяності, яку часто гублять у міфології. Ірма Вітовська, Марина Кошкіна, Олексій Горбунов, Олександр Рудинський, Олександр Новіков створюють палітру голосів, що оточують митця: від інтелектуальної конкуренції з Татліним до особистих драматичних історій. Христина Федорак у ролі Софії додає жіночої перспективи та емпатії. Актори з трупи Національного драматичного театру ім. Франка привносять у кіно театральну дисципліну та глибину. Їхня гра робить фільм не лише інтелектуальним, а й емоційним — глядач вірить кожному жесту. На кінофестивалі «Молодість» прем’єра зібрала аншлаг. У Ризі показ фільму поєднали з виставками та лекціями мистецтвознавців, а в Мюнхені стрічку представили на безпековій конференції як приклад культурної дипломатії. Іноземна преса підкреслює: фільм — не лише мистецький, а й політичний жест, що повертає авторство Україні. «Ми знімали цей фільм у час, коли війна змінювала буквально все — від планів продакшну до внутрішнього стану команди. І в цьому є певний парадокс: що складнішими були умови, то сильніше ми відчували, що історія Малевича сьогодні звучить ще актуальніше. Він теж жив у часи, коли за мистецтво можна було втратити свободу. Тому для мене цей фільм — не просто про художника, а про силу залишатися вірним собі навіть у найтемніші часи», — сказала продюсерка фільму Марі Каель. «Малевич» — це кіно, яке говорить водночас двома голосами: голосом митця і голосом країни. Воно нагадує, що за кожною формою стоїть людина і за кожним художником — Батьківщина, яка його сформувала. Історія художника стає історією України, а мистецтво — доказом того, що навіть у найтемніші часи можна творити форму світла.

Катаріна Матернова оприлюднила фото залишків російської ракети, яка влучила в будівлю уряду. У понеділок, 8 вересня, дипломатичний корпус разом з послом ЄС відвідав будівлю Кабінету Міністрів у Києві, яка напередодні постраждала від прямого попадання російської ракети «Іскандер». Ракета була спрямована безпосередньо в центр українського уряду. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це голова представництва Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова написала у своєму Facebook. Вона зазначила, що під час огляду залишків будівлі разом із прем’єркою та міністрами «густий запах диму досі висів в повітрі», а також показали значні фрагменти ракети та уламки касетного боєприпасу. «Баллістична ракета „Іскандер“, ударивши Кабмін, була направлена прямо туди — в серце уряду України», — написала Матернова. Вона додала, що завдяки швидким діям рятувальників «вогонь зупинили на трьох поверхах, перш ніж він міг поглинути всю будівлю». Рятувальні служби України своєчасно локалізували вогонь, завдяки чому будівля не була повністю зруйнована. Під час візиту стало відомо, що ще три теплові електростанції зазнали серйозних пошкоджень, зокрема Трипільський завод, який забезпечує теплом близько третини киян. Посол ЄС підкреслила, що атака була цілеспрямованою на критичну інфраструктуру та уряд: «Путін точно знає, що робить… Свідчення цієї екзистенційної битви було прямо перед нами». Вона закликала союзників «масово посилити тиск на Росію та дати Україні те, що потрібно для захисту свого неба». Нагадаємо, раніше ми писали про те, що видання Defense Express повідомляло про те, що під час нічної атаки Росії на Київ 7 вересня у будівлю Кабінету міністрів України влучила крилата ракета 9М727 комплексу «Іскандер-К» з бойовою частиною 450 кг.

Три роки без королеви: згадуємо, якою була Єлизавета II за роки свого 70-річного царювання Королева Великої Британії померла цього дня, 8 вересня 2022 року, у своєму улюбленому шотландському маєтку Балморал. Їй було 96 років. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Єлизавета II була однією з монархів, що правили найдовше в історії. Вона зійшла на престол 6 лютого 1952 року, у день смерті її батька короля Георга VI та правила понад 70 років. Вона була коронована у червні 1953 року у Вестмінстерському абатстві, а її коронацію показали по телевізору. Це була перша коронація британського монарха, яка транслювалася по телебаченню. Вона була одружена з принцом грецьким і данським Філіпом (після їхнього весілля, він носив титул герцога Единбурзького), у них у шлюбі народилося четверо дітей — троє синів — Чарльз, Ендрю та Едвард і дочка Анна. Все своє життя королева була яскравою, вона віддавала перевагу такому гардеробу, який би робив її помітною в натовпі. Сьогодні королівська родина Британії згадує Єлизавету II у приватному порядку, жодних публічних заходів на цей день не заплановано.

Росіяни влаштували терор Києву. Комбінований масований удар дронами та ракетами по столиці тривав майже 12 годин. У Києві внаслідок чергової атаки Росії сталося займання в урядовій будівлі. Пожежа виникла у будівлі Кабінету міністрів. На місці працюють рятувальники. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. За попередньою інформацією, двоє загиблих — молода жінка та дитина віком до 1 року. Повітряна тривога лунала в Києві від вечора суботи з невеликими перервами усю ніч. Спочатку росіяни атакували українську столицю дронами з кількох напрямків, а під ранок тривогу було поновлено через застосування ракет. Яка ситуація у районах 7 вересня У Святошинському районі пошкоджено кілька багатоповерхівок. У дев’ятиповерховому будинку сталася пожежа з шостого по девʼятий поверхи та часткове руйнування перекриттів, в іншому — займання на верхніх поверхах, ще в одному — пожежа на третьому поверсі. Також знищені ангар та автомобілі, повідомили рятувальники. У Дарницькому районі зафіксували влучання у чотириповерховий житловий будинок — там виникла пожежа на двох поверхах та є часткове руйнування. За даними Повітряних сил України, російські війська атакували Україну понад 800 дронами та 13 ракетами — є влучання на 37 локаціях.

Під час нічної атаки на Печерську постраждала будівля Кабміну. У Києві через ворожу атаку пошкоджена будівля Кабміну, дах і верхні поверхи. Рятувальники гасять пожежу. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Будівлі відновимо. Але втрачені життя не повернути. Ворог щодня тероризує і вбиває наших людей по всій країні. Світ має відреагувати на ці руйнування не лише словами, а діями. Потрібне посилення санкційного тиску — передусім проти російської нафти й газу. Потрібні нові обмеження, які вдарять по військовій машині Кремля. А головне — Україні потрібна зброя. Те, що зупинить терор і не дозволить Росії щодня намагатися вбивати українців», — написала вона. Уночі, 7 вересня, Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на територію України від початку повномасштабної війни. За даними моніторингових ресурсів, ворог застосував сотні дронів та десятки ракет, завдавши ударів по 20 містах країни. Найсильніше постраждали Київ, Кривий Ріг, Одеса та Сумщина. У Святошинському районі Києва внаслідок загинуло двоє людей.