Оновлення залізниці, модернізація рухомого складу та залізничних шляхів стане наступним важливим напрямком Національної програми «Велике будівництво». Про це заявив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на форумі «Велике будівництво: нова залізниця». Глава держави зауважив, що два роки тому в межах програми «Велике будівництво» в усіх регіонах України розпочалося спорудження й ремонт тисяч кілометрів доріг. Далі стартувало зведення й реконструкція сотень шкіл, садочків і лікарень, потім – спорткомплексів, стадіонів і басейнів, регіональних аеропортів, замків, соборів і музеїв. «Сьогодні ми презентуємо нове «далі». Стартує наступний, дуже важливий напрямок – нова українська залізниця. Роками залізницю руйнувала «корозія»: це поганий менеджмент і корупція. Як іржа, її вкрили непрозорість і неефективність. Через ці «не» вона стала відповідно недешева, незручна й навіть небезпечна. Стан, до якого була доведена наша залізниця за ці роки, коротко, але влучно можна описати так: доісторичний локомотив, який зношеними шляхами ледве тягне потяг зі скрипучими вагонами до брудних станцій і некомфортних вокзалів», – сказав Президент. Володимир Зеленський зауважив, що влітку, після втручання в ситуацію Ради національної безпеки і оборони, держава зуміла повернути контроль над Укрзалізницею. Крім того, було відновлено співпрацю з ключовим національним підприємством у сфері вагонобудування – Крюківським заводом, який сьогодні представив нові дизельні поїзди. Три з них Укрзалізниця отримає вже до кінця року. Президент України Володимир Зеленський ознайомився з роботою регіонального дизель-поїзда ДПКр-3, який було збудовано цьогоріч на Крюківському вагонобудівному заводі (КВБЗ).Глава держави проїхав дизель-поїздом за маршрутом від технічної станції «Дарниця» до вокзалу Київ-Пасажирський. Голова наглядової ради ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимир Приходько розповів, що цей потяг відповідає українським і європейським стандартам, тому якщо розглядати можливість його експорту, залишається тільки питання щодо ширини колії. До того ж модель кузова спроектована таким чином, що він підходить для курсування на приміських та регіональних маршрутах, також він розрахований на високі платформи. Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що всього для АТ «Укрзалізниця» заплановано замовити 20 дизель-поїздів ДПКр-3. «Це будуть регіональні експреси, які можуть поїхати за напрямками Ізмаїл – Одеса, Харків – Краматорськ, Харків – Лозова, Харків – Попасна», – зазначив він. Крім того, такі потяги мають намір направити на регіональні маршрути Львів – Тернопіль – Чернівці (ч/з Заліщики) – Коломия, Попасна – Куп’янськ – Харків – Суми – Ворожба. АТ «Укрзалізниця» вже отримало перші два такі потяги. Один з них курсує за маршрутом Коломия – Ківерці («Прикарпатський експрес»). Третій поїзд, згідно з планом, надійде наприкінці листопада цього року, а ще два – у першому кварталі наступного. Їх планують використовувати на маршруті Київ – Аеропорт «Бориспіль». Поїзд ДПКр-3 складається з трьох вагонів, у яких є 170 зручних місць для сидіння з підлокітниками, зокрема 69 сидінь першого класу та 101 сидіння другого класу. Вагони мають сучасний дизайн інтер’єру та екстер’єру, обладнані системами кондиціонування, резервного опалення та вакуумними вбиральнями. У поїзді передбачено безбар’єрний доступ для маломобільних груп та людей з інвалідністю. Конструктивна швидкість поїзда становить 140 км/год.

8 листопада поблизу прикордонного переходу Брузги-Кузниця на польсько-білоруському кордоні зібралися сотні біженців. Такого скупчення тут не було від початку міграційної кризи між Мінськом та його західними сусідами. Білоруська влада вчергове звинуватила Варшаву у нелюдяності, а в міноборони Польщі заявили про готовність захищати кордон. Країна вже оголосила про терміновий збір військ територіальної оборони, які мають прибути на місце за 6-24 години. Вранці 8 листопада міністерство оборони Польщі оприлюднило відеозапис, знятий з повітря. На кадрах видно, як сотні людей скупчилися у пункті пропуску "Кузница" (КПП на польському боці). Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що на кордоні чергують понад 12 тисяч військових у повній бойовій готовності. "Ми готові захищати польський кордон", - написав він у Twitter. Повідомляють також, що до кордону із Польщею відряджає своїх військових і Литва. Польський уряд проводить термінову нараду щодо ситуації на кордоні. Раніше у соцмережах з'явився відеозапис того, як натовп мігрантів, або "туристів", як їх називає білоруська сторона, рухається трасою до польського кордону у супроводі людей у формі. Вдень 8 листопада мігранти спробували перерізати колючий дріт на кордоні, а також намагалися зламати його за допомогою колоди. Білоруські прикордонники заявляють, що "на такий крок відчаю біженців спонукали байдужість та нелюдське ставлення польської влади".  Мінськ неодноразово звинувачував Варшаву у жорстокому поводженні із мігрантами. Нині ці звинувачення лунають знову. "Білоруська сторона вдається до усіх необхідних заходів, аби забезпечити безперебійне функціонування каналів міжнародного сполучення, а також безпеки людей, які рухаються автомагістраллю", - йдеться у повідомленні білоруських прикордонників. Натомість Варшава звинувачує Мінськ у спробі провокації. На думку Євросоюзу, Білорусь веде гібридну війну, приймаючи біженців з Близького Сходу і відправляючи їх у Литву та Польщу. Олександр Лукашенко багато разів відповідав на це, що після запровадження санкцій ЄС у Мінська немає коштів, щоб вирішувати проблему мігрантів. Раніше Франція звинуватила родичів Лукашенка в організації нелегальної міграції через Туреччину та ОАЕ, а у МЗС Німеччини, куди у 2021 році через Білорусь дісталися близько 4 тисяч нелегальних мігрантів, побачило у подіях із біженцями "руку Москви". 28 жовтня депутат білоруського парламенту Андрій Савиних підтверджував, що білоруські турфірми видають візи у цих країнах прибулим з Близького Сходу та Африки. Щоправда, йшлося не про мігрантів, а про "звичайних туристів", частина з яких за власним бажанням потім намагається перетнути кордони з Польщею чи Литвою, уточнював білоруський депутат.

Під будівлею Верховної Ради проходить акція противників вакцинації від COVID-19, на яку зібралось більше тисячі мітингарів. За їх словами, люди приїхали відстоювати свої права з різних регіонів України. Учасники акції перекрили в урядовому кварталі вулицю Грушевського та Шовковичну. Їх основні вимоги - скасування карантинних правил, заборона примусової медицини та забезпечення прав людей. Вони скандують: "Ні - медичному терору" і тримають в руках прапори з надписами "Права людини" та плакати "Скажи "Ні" обов'язковій вакцинації", "Руки геть від наших дітей", "МОЗ. Фармація". За ситуацією в урядовому кварталі стежить поліція. На вулиці Садовій та на площі Конституції перед ВР зосереджена велика кількість представників Нацгвардії. За винятком невеликих перепалок з поліцією, ситуація наразі спокійна. Серед ініціаторів акції - екснародний депутат Надія Савченко, яку кілька тижнів тому затримали в аеропорту з фальшивим ковід-сертифікатом.

2 листопада у Києві на НСК «Олімпійський» відбувся матч четвертого туру групової стадії Ліги чемпіонів між київським «Динамо» та каталонською «Барселоною». Гравці боролися за за перемогу, яка дала б змогу набрати важливі залікові бали у групі Е. За протистоянням команд стежив румунський арбітр Овідіу Хацеган.Стартовий склад команд: «Динамо»: Бущан – Кендзьора, Забарний, Сирота, Караваєв – Сидорчук, Шапаренко, Буяльський – Де Пена, Циганков – Гармаш; «Барселона»:  тер Штеген – Мінгеза, Ерік Гарсія, Лангле, Альба – Бускетс, Френкі Де Йонг, Гаві – Дест, Депай, Коутіньо. Перший тайм закінчився з рахунком 0:0.  У другому таймі, на 69-тій хвилині у ворота «Динамо» перший та єдиний в цьому матчі гол забив представник «Барселони» Ансу Фаті (10 номер). «Динамо» та «Барселона» зустрічалися вже 11 разів і жодного разу не зіграли внічию. Тричі перемогу здобували кияни та вісім разів – каталонці. Фаворитом цього поєдинку букмекери називали «Барселону».

Мобільний шпиталь ДСНС України для хворих на COVID-19 у Каховці, що на Херсонщині вже кілька днів приймає пацієнтів. Наразі там перебуває 56 хворих на коронавірусну хворобу. З них кисневу підтримку отримують 42 госпіталізованих. Більшість пацієнтів (54) не були вакцинованими проти COVID-19. Розгортання мобільного шпиталю – приклад того, що медична система має межу, коли лікарні вже не спроможні приймати всіх хворих, яким потрібна стаціонарна допомога. Це вимушений крок, який потрібен, щоб врятувати життя та здоров’я наших громадян.Саме тому Міністерство охорони здоров'я України вкотре закликає записатися на щеплення та захистити себе та близьких від COVID-19.

Київ відомий великою кількістю парків, що ідеально підходять для прогулянок в будь-яку пору року. Одним з найкращих парків столиці по праву вважається садово-парковий комплекс "Феофанія", розташований на межі Голосіївського району Києва та Київської області. Ще з 15 століття на цій території розташовувалися монастирські землі, на початку 20 століття вони були націоналізовані, а на їхній території облаштували державне сільськогосподарське підприємство. Згодом тут почали облаштовувати садово-парковий комплекс. Вже за часів незалежної України на території "Феофанії" провели реконструкцію зони відпочинку біля ставків з облаштуванням каналізації, водопостачання, альтанок, фонтанів, прокладанням мощених доріжок, облицюванням берегів і багатьом іншим. Також були організовані пункти громадського харчування, санвузли та контрольно-пропускний пункт з парковкою. Вхід на територію "Феофанії" платний – дорослий квиток обійдеться в 40 гривень, а дитячий – в 20 гривень. Дістатися до парку можна маршруткою № 444 від станції метро Дружби Народів до кінцевої зупинки.

Найближчі тижні в одеському порту стоятиме український криголам «Ноосфера». В серпні 2021 року його придбали у Великій Британії для наукових досліджень в океані і обслуговування української антарктичної станції «Академік Вернадський». Науковий корабель придбали за п’ять мільйонів доларів і науковці-полярники кажуть, що це невеликі гроші за можливості, які відкриває колишній «James Clark Ross». Науковці обіцяють екскурсії на судно для всіх охочих, але наступного місяця. Поки що на борт пропустили тільки журналістів, а також дитячі екскурсійні групи.

До Гелловіну – вечора всіх святих, який традиційно святкується в ніч проти 1 листопада, в суботу, 30 жовтня в Києві пройшов «Парад зомбі» (Zombie Walk). Учасники були одягнені в костюми нечесті та загримовані під різних містичних істот та кіноперсонажів.Сотні зомбі, примар, мутантів та іншої нечисті, яка, за повір'ям, оживає в ці осінні дні, вийшли на вулиці міста лякати перехожих моторошним виглядом, криками та поведінкою. Захід відбувся біля Золотих воріт, далі, через Хрещатик та Арку дружби народів, колона рушила до Володимирської гірки. За задумом організаторів колону «зомбі» супроводжували люди в камуфляжі та протигазах, вони «відстрілювали» монстрів і знищували зомбі-вірус. Під час події охочі також могли взяти участь у тематичних іграх та квестах.

На пагорбах між бульваром Дружби Народів та Ботанічним садом ім. Гришка знаходиться мальовничий район Звіринець, історія якого сягає давньоруської доби. Тоді тут були мисливські угіддя князів, а також був заснований печерний монастир, відроджений в добу незалежності України. Район малоповерхової забудови пізньої імперської доби, Звіринець постраждав від вибухів військових складів влітку 1918 року, проте в наступний період історії залишався патріархальною місцевістю, де до останніх років можна було побачити численні будиночки, яким по 130-150 років. Багато з цих будиночків знесені вже в наші часи. Найбільш цікавими вулицями Звіринця є вулиці Мічуріна, на якій розташований Звіринецький монастир, та вулиця Тимирязівська, що йде вздовж Ботанічного саду. На них можна побачити залишки приватної забудови старих часів, а також нові претензійні особняки. Район цей подобається представникам дипломатичного корпусу, а рівно й вітчизняним багатіям. Останні зробили його одним з елітних в столиці, що сприяє знищенню решток старовини. Подивимося, що можна побачити на двох головних історичних вулицях району в наш час

Південь Хмельницької області є достатньо популярним місцем туристичних мандрівок. Тут знаходиться одне з найцікавіших історичних міст країни – Кам’янець-Подільський з його неповторним рельєфом. З нього можна відправитися у бік Дністра, на чудові береги Бакоти – затопленої водосховищем долини, яка продовжує зберігати свою чарівність, ставши при цьому ще таємничою. Недалеко від Бакоти знаходяться інші пам’ятки природи – геологічно-палеонтологічний заказник в Китайгороді (це село колись було повноцінним містечком) та говіркий та прохолодний водоспад Бурбун. Не менш цікавою є природа навколо садиби Отроків епатажного магната кінця ХVIII-го та початку ХІХ ст. графа І. Сцибор-Мархоцького. Граф розпланував околичні місця як величезний парк, від його ж помістя залишився господарський двір, обладнаний в стилі замку. Зараз там можна зупинитися та відпочити. Але безумовною «родзинкою» цієї частини Поділля є садиба іншого графа – В. Орловського, що зветься Маліївці. З вересня цього року вона, побувши сто років санаторієм, стала музеєм. Тут  частково збереглися інтер’єри, а центральна зала відреставрована декілька років тому. Недалеко знаходиться напрочуд мальовничий водоспад. Село Сутківці відомо унікальною Покровською церквою, перебудованою в 1470-х роках з оборонної вежі - цей храм є одним з двох такого типу в Європі! Друга, більш поруйнована, знаходиться у французькому містечку Етамп. В с. Стара Ушиця господарство «Перлини Бакоти», що спеціалізується на вирощуванні лікарняних трав, стане приємним бонусом для бажаючих попити й придбати чаї та настоянки, зроблені на основі цих трав. Приємної вам подорожі тими краями!