Через потужний сніговий шторм близько 60 британців опинилися заблокованими у гірському готелі на півночі Англії. Наразі рятувальні служби почали вивозити людей. Відвідувачі концерту триб'ют-гурту Oasis, які зібрались у готелі Tan Hill Inn у високогірному районі Йоркширу в п'ятницю, не змогли повернутися додому через суворі погодні умови. Шторм "Арвен", який вже кілька днів лютує у кількох районах Британії, обірвав лінії електропередач на прилеглих дорогах, зробивши їх непридатними для проїзду. За словами менеджерки готелю Ніколи Таунсенд, усі відвідувачі були в гарному настрої, а дехто навіть й не хотів їхати. Готель розташований на висоті понад 500 метрів над рівнем моря. У суботу вранці снігові замети досягали вікон першого поверху. Від вхідних дверей паба вирили тунель, але пошкоджені кабелі ліній електропередач не дозволяли виїхати на дорогу. Нікола Таунсенд розповіла, що в готелі залишалась 61 людина. Декому з гостей, зокрема членам гурту, довелося розкласти табір у лаунжі пабу. 40 гостей забронювали номери заздалегідь, решта приїхали до пабу у п'ятницю ввечері. "Гості здружилися, вони - наче одна велика сім'я, - жартує Таунсенд. - А одна жінка й взагалі не хоче залишати готель". Персонал готелю розважав людей, проводячи вікторини та настільні ігри, ввечері також проводили караоке. Утім, одному з гостей знадобилася медична допомога, яку надали гірські рятувальники. Однак у цілому, за словами відвідувача готелю Мартіна Овертона, атмосфера була "чудова" й "усім вистачало пива". Його дружина Стефані додає: "Є щось хвилююче у тому, як ми тут застрягли, але ми сумуємо за сином, який залишився з нянею".Міста й села Північного Йоркширу продовжують страждати від снігових заметів й штормового вітру. Пожежно-рятувальна служба графства ремонтує численні розриви кабелів електропередач у Ханменбі, Кілберні й Хай Бірствіті. Сотні жителів регіону залишилися без світла, скасовані майже всі потяги між Йорком і Шотландією. Магістраль Східного узбережжя між Ньюкаслом та Единбургом наразі закрита. Рада графства Північний Йоркшир подовжує співпрацювати зі службами надзвичайних ситуацій та комунальниками. Речник ради зазначив, що служби порятунку шукають людей, які можуть потребувати додаткової допомоги, насамперед у районах з відключеннями електрики.

Коктебельский залив с востока ограничивается мысом Киик-Атлама, с юго-запада – Планерным (Мальчин, Пастуший), который в свою очередь представляет собой восточный склон массива Кара-Даг. На первом мысе раскинулся закрытый в советское время из-за работающих там двух военных заводов поселок городского типа Орджоникидзе, у мыса Планерный – популярный курортный поселок Коктебель. Коктебельский залив включает в себя четыре бухты: Коктебель, Мертвую, Тихую и Провато. Залив известен своим галечным пляжем. Среди гальки раньше можно было найти россыпи полудрагоценных камней – яшмы, агата, опала, халцедона и сердолика. Главная природная достопримечательность залива – мыс Хамелеон, который омывается водами Тихой и Мертвой бухт. Как выглядят бухты накануне зимы – в этом фоторепортаже.

У 2019 році спілкування глави держави зі ЗМІ відбувалося у форматі пресмарафону, який тривав близько 14 годин. Також до місця проведення пресмарафону прибули представники низки українських ЗМІ, яких немає у списку запрошених. Зокрема, журналісти кількох видань обурені тим, що їх не акредитували, і у списку запрошених лише обмежена кількість преси. Також журналісти, яких не допустили до участі в пресмарафоні, наголошують, що ЗМІ повинні мати рівні можливості у доступі до інформації і мати право поставити запитання, відповідей на які потребує суспільство. Представники медіа тримають у руках плакати: "Ми проти заборони для журналістів", "Доступ до інформації - це не привілей, це - обов'язок".

П’ять тисяч морських миль – стільки може пройти наукове судно «Борис Александров», яке Бельгія подарувала Україні в жовтні 2021 року. Зараз судно стоїть на одному з причалів Одеського морського торговельного порту і чекає на новий рейс. За словами старшого помічника капітана Євгена Глушенка, той має відбутись після 15 грудня. Зараз судно чекає на нові документи – їх оформлюють після зміни назви. З 1983 по 2021 рік судно називалось «Бельгіка», а в Україні отримало назву на честь загиблого в страшній пожежі видатного українського науковця.

У Києві в середу, 24 листопада, проходить акція протесту противників вакцинації проти коронавірусної хвороби, яку анонсував рух "Права людини" львівського активіста Остапа Стахіва. Учасники акції виступають проти обов’язкової вакцинації представників певних професій. В урядовому кварталі багато правоохоронців. Поліцейські та нацгвардійці чергують на всіх прилеглих до вул. Грушевського вулицях в урядовому кварталі, зокрема, на вул. Липській, Шовковичній та біля Європейської площі.  Учасники мітингу проти обов’язкової вакцинації від коронавірусу пройшли ходою від будівлі Верховної Ради до головного офісу Служби безпеки України. У ході беруть участь близько тисячі людей. Вони пройшли за маршрутом: вул. Грушевського, вул. Хрещатик, вул. Володимирська, де розташована будівля головного офісу СБУ. Через масову акцію, організовану рухом відомого антивакцинатора Остапа Стахіва, поліція майже на увесь день обмежить рух транспорту у центрі Києва, повідомила поліція. Зокрема з 10:30 до 17:00 обмежено рух на вулицях Грушевського, Хрещатику, Європейській площі, бульварі Тараса Шевченка та вулиці Володимирській. Зараз у центрі Києва поліція працює у посиленому режимі. Акцію протесту планували вже давно, але саме 24 листопада у Львові суд розглядатиме апеляцію на арешт Стахіва, якого суд арештував до 16 січня з можливістю внести заставу у мільйон гривень. Остапа Стахіва звинувачують у замаху на повалення конституційного ладу в Україні. Учасники планують передати своє звернення до президента Володимира Зеленського та заявляють, що готові мітингувати під стінами Ради доти, доки не виконають їхні вимоги. Кажуть, навіть готові розбивати намети та ночувати тут.

Футболісти київського «Динамо» провели п'ятий поєдинок групового раунду Ліги чемпіонів УЄФА, в якому «біло-сині» вдома зазнали мінімальної поразки від мюнхенської «Баварії». Матч «Динамо» - «Баварія» на НСК «Олімпійський» завершився на користь гостей з рахунком 2:1. М'ячі забили Денис Гармаш (70-та хвилина) - у «Динамо»; Роберт Левандовський (14), Кінгслі Коман (42) - у складі «Баварії».

Десятки тисяч людей, поліція, водомети, сльозогінний газ і вогонь - на вихідних по всій Європі виступали проти посилення коронавірусних обмежень. У містах Бельгії, Австрії, Данії, Хорватії та інших країн відбулися людні мітинги. А подекуди сталися сутички з поліцією. Усе це відбувається на тлі нового посилення коронавірусних заходів через зростання кількості хворих у Європі.

21 листопада на загальновійськовому полігоні поблизу Житомира, відбувся заключний етап тактичного навчання з бойовою стрільбою та десантуванням підрозділів Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.Так, на єдиному тактичному фоні, були відпрацьовані масштабні практичні дії підрозділів Десантно-штурмових військ, винищувальної та військово-транспортної авіації Повітряних Сил, а також армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України.Під час одного з етапів практичних дій, відбулося десантування з літаків Іл-76 декількох одиниць бойових машин десанту БМД-2 та тактичного повітряного десанту. Також відбулося десантування вантажів з гранично малих висот з літаків Ан-26, та десантування вантажу з висоти кілька тисяч метрів за допомогою сучасних засобів точного десантування.За словами керівника навчання підполковника Олега Баляса, за сценарієм навчання, рейдовому загону було визначено завдання щодо знищення об’єкту противника. З цією метою, був висаджений тактичний повітряний десант, здійснено захоплення площадки приземлення, висування підрозділу до визначеного рубежу з метою нанесення вогневого ураження по об’єкту противника. Також, в ході тактичного навчання були відпрацьовані доставка мінометних підрозділів вертольотами армійської авіації, евакуація поранених та пошкодженої техніки з поля бою.Слід відзначити, що фінальний етап тактичного навчання відбувся саме 21 листопада, в День Десантно-штурмових військ ЗС України. Символічним стало те, що спостерігали за практичними діями підрозділів українського десанту – військовослужбовці строкової військової служби, які лише вчора складали Військову присягу на вірність українському народові.Після завершення етапу, відбулося урочисте шикування особового складу та бойової техніки. Заступник командувача Десантно-штурмових військ ЗС України бригадний генерал Олексій Шандар вручив військовослужбовцям іменну вогнепальну зброю, відомчі відзнаки, ціні подарунки та привітав всіх зі святом.Після цього, молоді строковики перед досвідченими і загартованими в боях воїнами склали Клятву десантника та вдягнули так довгоочікувані марунові берети.

Частина учасників акції на Майдані та панахиди на Алеї Героїв Небесної сотні прийшли до Офісу президента. Частину активістів поліція пропустила, перевіривши речі, але організовану колону, без поверхневої перевірки, не пускали. Також 21 листопада до Дня Гідності та Свободи громадська організація «Родини Небесної Сотні» провела марш до меморіального комплексу Героїв Небесної сотні.

Схоже, що криза на білорусько-польському кордоні завершується. Білоруські прикордонники перевозять мігрантів до тимчасового табору, обладнаного в ангарі. Фотограф Кирило Пантелєєв зняв, як чекають на депортацію ті, хто мріяв потрапити до Європи. Криза почалася кілька тижнів тому, але підстави для неї були закладені давно. З початку року Білорусь збільшила кількість авіарейсів із країн Близького Сходу, водночас у Туреччині, Іраку та Сирії туристичні агенції почали рекламувати поїздки до Білорусі, приблизно тоді ж білоруські консульства взагалі дозволили турфірмам ставити візи в паспорти. Спочатку литовські та польські прикордонники пропускали біженців на територію Європейського союзу, але коли їхня кількість досягла кількох тисяч, кордон закрили. Чиновники ЄС звинуватили владу Білорусі в організації потоку мігрантів. Ситуація загострилася із настанням морозів. За даними деяких ЗМІ, у стихійних таборах біля кордону від переохолодження загинуло близько десятка людей. Декілька тисяч жителів країн Близького Сходу та Африки все ще намагаються нелегально прорватися на територію Європейського союзу. За повідомленнями ЗМІ, у цьому їм допомагають білоруські прикордонники. Але після телефонних переговорів між Олександром Лукашенком та Ангелою Меркель влада Білорусі почала вивозити мігрантів від кордону з ЄС. Частина з них поїхали додому, решту перемістили до тимчасового табору. — Зараз на кордоні Білорусі та Польщі близько двох тисяч людей. Половина все ще намагається прорватися до Європи, решту білоруські прикордонники доставили до тимчасового табору, обладнаного на складі для розмитнення товарів, — він знаходиться за п’ятсот метрів від КПП «Брузги», що за двадцять кілометрів від Гродно. За чутками, скоро тут опиняться й інші мігранти, їх поселять на другому поверсі складу. У ангарах досить тепло, але місця майже немає. Смердить несвіжим взуттям. Провівши тривалий час біля кордону, багато хто застудився. Через кашель, який лунає чи не з кожного відсіку, здається, що ти у лікарні. Вигоди мінімальні: люди сплять у відділеннях для товару, миються на вулиці, їжу їм видають у наметах. Провізії вистачає, однак, щоб отримати її, потрібно відстояти півтори години у черзі. Більшість із тих, хто зібрався на кордоні, — молоді курдські хлопці з Іраку. Є сирійці, але їх менше. В Іраку небезпечно і немає перспектив, тому люди тікають звідти у пошуках кращого життя. Особливо погано живеться бізнесменам. Дівчина на ім’я Тріфа, яка приїхала до Білорусі з Іраку, розповідала, що вдома вони з чоловіком тримали невелику продуктову крамницю. Бізнес довелося закрити після того, як бандити, яких кришували чиновники, почали вимагати у них грошей. Якоїсь миті протистояти їм стало неможливо, і, побоюючись за життя, Тріфа продала все і разом із чоловіком й однорічною донькою вирушила до Європи. Наскільки я знаю, курди зриваються з місця хвилями: спочатку на переїзд наважується одна родина, за нею підтягуються сусіди. Деякі курди, які зараз перебувають у Білорусі, наслідують приклад своїх родичів, яким колись вдалося зачепитися на новому місці. Усі мріють потрапити до Німеччини. Шість років тому ця країна дала притулок мільйону біженців із Сирії, тому тепер багатьом жителям Близького Сходу здається, що вони теж зможуть там осісти. Уряд Німеччини виділяє приїжджим соціальне житло, їм належать якісь виплати. Мешкати у невеликій кімнатці на щомісячну допомогу у розмірі 400 євро краще, ніж животіти в Іраку, де майбутнє туманне. Одна дівчина скаржилася, що її знайомий, який закінчив університет, в Іраку змушений працювати на будівництві. «Хіба таке можливе в Європі?» — дивувалася вона. Німеччина для цих людей — як земля обітована. Тріфа також вважає Німеччину «чарівною». А після розмови запитує, чи не маю випадково розчинного дитячого молока. Дітям у таборі особливо складно, але для сімей є невеликі поблажки. Знайомі журналісти розповідали, що польські прикордонники, відбиваючи атаку біженців, не використовували газ проти курдів із дітьми. Вирушаючи у поїздку, ніхто з цих людей і не думав залишатися в Білорусі. Сьогодні, через кілька тижнів протистояння з польськими прикордонниками, ентузіазм багатьох згас. Через підозри, що їх можуть відправити додому, щодня хтось намагається втекти з центру та дістатися Мінська. Загубитися і перечекати галас у великому місті простіше, ніж у Гродно та околицях. У Мінську мігрантів багато. Вони мешкають у районі готелю «Білорусь», увечері збираються в торговельному центрі неподалік. Про те, що відбувається на кордоні, вони дізнаються з телеграм-каналів та від знайомих. Однак до кордону доїжджають не всі. Коли у людей закінчуються гроші, вони йдуть жити в столичні переходи — самих біженців я там не бачив, але помітив спальники. Вийти за межі табору його мешканці не можуть, тож просять журналістів купувати їм продукти. Через дефіцит сигарети на території табору перетворилися на валюту. Хочеш узяти інтерв’ю у когось із мігрантів чи зняти його — сходи для нього в магазин чи почастуй своїми цигарками. Але як тільки ти дістаєш пачку, її вміст тут же розхоплюють руки, що з’явилися ніби нізвідки. Деякі білоруси приносять до ангару теплий одяг та дитячі іграшки. Інші намагаються заробити на біженцях. Таксист, що мене підвозив у Мінську, казав, що бере з них утричі більше, ніж зі звичайних пасажирів. Один хлопець із Бейрута розповідав, що його побили у Бресті. Перевірити його слова я не можу, але історія звучала переконливо. За чутками, влада Білорусі збирається двома літаками відправити мігрантів додому. На таку перспективу біженці реагують по-різному. Хтось намагається не думати про це, прагнучи вирішити нагальні проблеми: роздобути теплу ковдру чи одяг, зарядити телефон. Інші виглядають пригнічено. Аби потрапити до Європи, вони продали вдома все майно. Повертатися їм нікуди.