Миколаївську область туристи знають, в першу чергу, через її природні об’єкти, серед яких найбільш популярними є скелі Бузького Гарду, Мигійські пороги, Трикратський ліс, комплекс з Актівського, Арбузинського й інших каньйонів та Кінбурнська коса в Чорному морі. А ось уся інша область – цілковито «біля пляма». Тому Контракти.uа познайомлять вас з іншими цікавинками Миколаївщини. Почнемо з міста Вознесенськ. Тут 1837 року звели два об’єкти, пов’язаних з візитом імператора Миколи І. Символом міста з того часу є Царська ротонда-альтанка, що стоїть в міському парку. Тоді ж для государя збудували і Шляховий палац (фактично – невеликий особняк, зараз в ньому - лісництво). Палацик поставили на тодішній околиці, в лісовому масиві «Мар’їн гай». Якщо пройти від палацу на південь, то на виході з гаю можна побачити меморіальний знак на місці, де нібито певний час було поховано тіло найвідомішого бандита свого часу – Мішки Япончика (Мойші Вінницького; 1891-1919). Це місце – головна неформальна пам’ятка Вознесенська. Влітку 1919-го ешелон з Мішкіним загоном, який тікав з фронту в районі Вапнярки (сучасна Вінниччина), був зупинений за семафором трохи далі залізничної станції Вознесенськ. «Король» одеських бандитів після цього був одразу ж вбитий, однак існує, принаймні, 5 версій того, як це сталося, та декілька версій, якою була доля його решток. Але меморіальний знак, за твердженнями краєзнавців, позначає місце якщо не загибелі, то першого поховання легендарного бандита. У Вознесенську можна також подивитися церкви: Казанської Божої Матері (1891 р.) та Ольги, збудовану наприкінці 1990-х у модифікованій варіації українського модерну. А на розі двох непримітних вулиць в середмісті лежить надгробок генерала Герштенцвейга (1790-1848), який покінчив життя самогубством та тому був похований далеко від цвинтаря. Далі прямуємо на море, до руїн античного міста Ольвія, що біля с. Парутине при усті Південного Бугу. За площею (понад 50 га) Ольвія – найбільше античне місто в материковій Україні. Свого часу населення Ольвії сягало 25 тис. осіб. На даний час розкопано тільки 5 га її території, ще 25 га затоплено лиманом. Окрім решток житлових кварталів та майстерень, можна побачити фундаменти торгових рядів, цивільних споруд, храмів, колодязь, два поховальних кургани (в яких можна побувати), резервуари для води, фундаменти міських стін. Музей Ольвії розташований в колишньому маяку. Тут зберігається 96 тис. знахідок! В с. Парутиному мешкає подружжя художників Володимира та Тетяни Бахтових, які в різний спосіб популяризують античний доробок вже понад чверть століття. Їхня оселя – додаткова ольвійська атракція. На узбережжі лежить і місто Очаків, де колись стояла фортеця, узята 1788 року російськими військами. З царських часів в ньому стоїть пам’ятник полководцю Суворову та ще одному офіцеру – І. Горичу, який загинув в тому штурмі. В радянський період в Очакові створили військово-історичний музей, тепер перепрофільований на краєзнавчий. Він розповідає, крім історії власне Очакова, ще й про поселення на Кінбурні та острові Березань. За радянської доби музей багато років перебував в приміщенні Миколаївського собору – колишньої мечеті, пересвяченій росіянами.  Ще один музей Очакова присвячений художнику-мариністу Р. Судковському (1850-1885). Цей митець за життя вважався одним з провідних мариністів Європи. Музей має два зали: в одному показана творчість Судковського, в другому – інших мариністів, у т.ч. три картини І. Айвазовського, який вважав Судковського гідним суперником.  З примітних будинків в Очакові відзначимо будинок по вул. Миру, 31, де був антикварний магазин ювеліра, антиквара та афериста Гофмана, який продав Лувру свого часу фальшиву тіару скіфського царя, та Офіцерське зібрання, де 1905 року відбувався суд над відомим революціонером лейтенантом П. Шмідтом. Заповідні природні території на Миколаївщині є дуже великими, та створюють головну славу області. На тлі більш відомих дещо «заховався» Приінгульський ландшафтний парк навколо штучного Софіївського водосховища. Ріка Інгул проривається тут, на останній ділянці своєї течії, через гранітні породи. Кожна примітна скеля має власну назву. Фотогенічність цих краєвидів є головною «родзинкою» парку. На території парку розташовані й історичні пам’ятки: садиба Тропіних - будинок 1912 року, де зараз знаходяться адміністрація та еколого-освітній центр, та Михайлівський монастир в с. Пелагіївка (МПЦ). Також варті уваги штучний водоспад та дерев’яний міст через Інгул.  Тепер проїдемось селами, які колись були німецькими переселенськими колоніями. Їхні назви - Катеринівка, Краснопілля, Новоселівка, Піщаний Брід, Степове, Широколанівка, Шляхове. В Краснопіллі (Блюменфельді) стоїть остов Георгіївського костелу 1900 року, закинутого ще з 1970-х. В Новоселівці (Гальбштадті) знаходиться костел Антонія (1893 р.), в Степовому (Карслруе) – костел Петра і Павла, колись один з найбільших на усьому українському Півдні. Широколанівка (Ландау) була в 1920-30-х центром німецького національного району. Тут зберіглася доволі велика кількість старої колоністської забудови – лікарня, ратуша, пошта, житлові будинки, і руїни костелу Рафаїла (1896 р.) Напіврозібраною є й єдина кірха в цьому переліку – у с. Шляхове (Ное Карлсруе). А ось костел Мартина (1863 р.) в с. Піщаний Брід (Шпеєр) перебудований на православну церкву. В області є декілька музеїв, присвячених німецько-колоністській тематиці. Це відповідна експозиція в обласному краєзнавчому та два музеї в селах – у Степовому та більш відомий с. Катеринівка (Катериненталь). Останній називається «Садиба німця-колоніста» і знаходиться в автентичному будинку пастора. В музеї ретельно відтворено побут «степових німців» XIX ст.  Які ще цікаві будівлі можна побачити на Миколаївщині? В с. Мостове стоїть садибний будинок (1881 р.) родини Ерделі, в якому знаходиться школа. Це – справжня перлина Миколаївщини, та взагалі Півдня, де більшість панських маєтків перебуває у останній стадії руйнації. Ерделі розбудували інфраструктуру Мостового, влаштували тут лікарню, поштову станцію тощо. Крім палацу, в селі стоїть Миколаївська церква (1812 р.) Не менш цікавим є і палац німецької родини Окснерів в с. Тімірязєвка. В ній зберіглися рештки розписів та оздоблення. Не менш цікавою є і радянська забудова села: в 1950-х це був центр передового колгоспу, і тут збудували комплекс споруд в пафосному стилі того часу – готель, будинок культури, окремі будинки для агрономічної еліти тощо. Незважаючи на те, що й ці будівлі в наші часи доволі занедбані, вони створюють додаткову архітектурну привабливість Тімірязєвки. Насамкінець, відправимось до заповідного Єланецького степу. Посередині його теренів стоїть ніби іграшкова будівля в кращих традиціях пізнього радянського модернізму – Будинок природи, збудований наприкінці 1970-х. Всередині будівлі, яка виконувала як адміністративні, так в просвітницькі функції, в першу чергу, для дітей (тут були обсерваторія, їдальня, душові тощо), створили мистецький дивосвіт з чудернацьки виплетених скульптур та фресок – звичайно ж, на тему природи. Але є тут і незвичне для часів СРСР зображення Адама і Єви під яблуневим деревом. В Єланецькому степу на окремо огородженій території в 70 га можна побачити бізонів, куланів та муфлонів. Окремий вольєр є і у байбаків. В природній екосистемі тут мешкають лисиці, козулі, зайці, борсуки, іноді можна зустріти вовка або кабана. Павло Ковальов  

Біля будівлі Конституційного суду відбувається акція протесту проти продажу землі. Сьогодні КСУ розглядає подання 48 народних депутатів щодо конституційності закону, ухваленого 31 березня 2020 року, який дозволяє продаж земель сільськогосподарського призначення. Біля будівлі КС зібралися представникі партій "Батьківщина", "Правий сектор", ВО "Свобода", інших, а також низки громадських організацій. Вони закликають суд визнати неконституційним закон, що дозволяє продавати землю сільськогосподарського призначення.

Судно X-Press Pearl, зареєстроване в Сінгапурі, горіло майже два тижні - до того, як пожежу врешті вдалося загасити. Але сотні тонн нафти з паливних баків можуть витекти в море, якщо судно затоне, що завдасть значної шкоди морській флорі та фауні. Військово-морські сили Шрі-Ланки та Індії протягом останніх днів разом намагалися загасити пожежу та запобігти розлому та затопленню корабля. Але бурхливе море та мусонні вітри заважали цій операції. "Корабель тоне. Рятувальники намагаються буксирувати корабель подалі у море, перш ніж він потоне, щоб мінімізувати забруднення, але задня частина судна дрейфує", - заявив речник ВМС Шрі-Ланки капітан Індика Сілва. Екологиня Аджанта Перера заявила ВВС, що потоплення судна - "найгірший екологічний сценарій": "З усіма небезпечними вантажами, азотною кислотою та всіма іншими речами, а також нафтою на судні, якщо воно затоне, це буквально зруйнує все морське дно". Докторка Перера каже, що до того, як корабель відбуксирували в море, слід було відправити водолазів, щоб оглянути корабель: "Екологічні проблеми тепер залишаться в наших водах". Прибережна ділянка поблизу міста Негомбо, де розташовані одні з найбільш незайманих пляжів країни, вже кілька днів забруднюється нафтою та сміттям. Тим часом міністерство рибного господарства заявило, що застосовують надзвичайні заходи для захисту лагуни Негомбо та прилеглих районів. Риболовля від Панадури до Негомбо припинена. Представники Шрі-Ланки вважають, що пожежа виникла в результаті витоку азотної кислоти, про який екіпаж знав з 11 травня. На кораблі було 25 тонн дуже їдкої кислоти, яку використовують для виробництва добрив та вибухових речовин. X-Press Shipping - компанія, що базується на Сінгапурі і є власником судна, - підтвердила, що екіпаж знав про витік, але заявив, що ані Катар, ані Індія не дозволяли їм залишати корабель до початку пожежі. Той факт, що Шрі-Ланка дозволила судну зайти у свої води після того, як йому відмовили дві інші країни, розгнівив громадськість. Чиновники подали до поліції скаргу на капітана корабля, якого врятували разом з іншими членами екіпажу минулого тижня. У вівторок поліція Шрі-Ланки заявила, що допитувала капітана та інженера корабля понад 14 годин. Суд заборонив капітану, головному інженеру та інженеру-помічнику виїжджати з країни. Контейнеровоз під прапором Сінгапуру, який стояв на якорі біля порту Коломбо, спочатку повідомив про пожежу на борту через витік хімічної речовини в одному з його контейнерів. Судно довжиною 186 метрів вийшло з індійського порту Хазіра 15 травня, з 1 486 контейнерами на борту. Окрім азотної кислоти, у вантажі були інші хімікати та косметика.

Ровер NASA Perseverance відзначає 100 марсіанських днів від посадки на Марсі (або 100 "солів", як називають добу на Червоній планеті). Там апарат шукає сліди мікробного життя, вивчає геологію та з'ясовує, яким був давній клімат. Perseverance сів на Марсі 18 лютого й відтоді зробив багато неймовірних знімків з району посадки у кратері Єзеро - великому метеоритному заглибленні діаметром 49 км на північ від марсіанського екватора.тМи зібрали фото, які марсоходу вже вдалося відзняти за свою місію. Основне фінансування програми Perseverance розраховане на рік роботи марсоходу на поверхні Червоної планети - це десь два роки за земною хронологією.

Із самого ранку на Хрещатику зібралась велика кількість людей, які традиційно святкують день Києва 5-кілометровим пробігом під каштанами. Цього року було декілька забігів: для дітей, дорослих та професійних спортсменів. У останньому планував взяти участь Віталій Кличко, але через те, що потягнув зв’язку на нозі, не зміг бігти. Захід відбувся із дотриманням карантинних обмежень, а старти організували хвилями. Учасники пройшли температурний скринінг та дотримувалися дистанції. Але так, як організатори проєкту підготували два формати проведення, то не всі були присутні на Хрещатику. Завдяки Online долученню частина учасників пробігли за своїм часом та місцем. У 28-му благодійному змаганні взяли участь близько 11 тисяч людей, серед яких були й представники Київської міської державної адміністрації. До слова, минулого року участь у пробігу взяли 18 тисяч людей. Кошти від пробігу організатори збирають для Київського центру кардіології та кардіохірургії. Довідково: проєкт був започаткований у 1993 році і на сьогодні є традиційною частиною святкування Дня Києва. Щороку Пробіг нагадує про проблему вроджених вад серця і можливості її розв’язання. Зібрані під час цієї спортивної події внески йдуть на закупівлю необхідного обладнання для Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Зокрема, торік було придбано новий наркозно-дихальний апарат A7 (Mindray).

У Києві, Львові та Одесі розпочали роботу пілотні центри масової вакцинації проти COVID-19, які функціонуватимуть у вихідні дні. За інформацією МОЗ, обирати вакцину в центрах масової вакцинації не можна. При цьому в міністерстві нагадали, що з 29 травня використовується вакцина CoronaVac, вироблена компанією Sinovac. Протягом цих вихідних у Центрі вакцинації проти COVID-19, створеному в Києві на базі Міжнародного виставкового центру (Броварський проспект, 15), щеплення зробили 3467 осіб. Центр облаштований за стандартами ВООЗ, розрахований на розміщення 20 бригад медиків, які можуть щепити від 2 до 3 тис. осіб на добу. Також, у разі необхідності, можливо додатково залучати медиків, щоб робити від 6 до 8 тис. щеплень. Центр відкритий, перш за все, для вакцинації киян, які записались через додаток «Дія». Локація кожної бригади в центрі вакцинації поділена на три зони: місце, де береться поінформована згода пацієнта, місце огляду та спілкування з лікарем і маніпуляційне місце, де роблять щеплення. Вакцини зберігаються у спеціальних холодильниках. Локація кожної бригади має окремий вхід та вихід. Територія облаштована місцями, де можна помити руки, є питна вода, організовано чергування бригади екстреної медичної допомоги, є зал очікування. Директор Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург зазначила, що для запобігання утворенню черг щеплення роблять за попереднім записом, однак люди, які записані на 11.00 або на 12.00, прийшли із запізненням і стояли в черзі. Поки центр працюватиме лише у вихідні з 10.00 до 18.00. Розповідаючи про те, як відбрилась люди для вакцинації в центрі, директор департаменту повідомила, що напередодні обдзвонили близько 8 тис. осіб, які записались на вакцинацію через «Дію», і запропонували прийти в суботу-неділю зробити щеплення. «І з цієї кількості близько 800 вже вакцинувались, і 560 погодились прийти в суботу, неділю. Більшість відмовлялася прийти, тому що вихідні. Ми розраховуємо, що все таки буде більша кількість бажаючих зробити щеплення», - сказала Гінзбург. За її інформацією, сьогодні вакцинуватимуть тих людей, які належать до визначених Міністерством охорони здоров’я категорій. Гінзбург також зазначила, що до центру сьогодні прийшли й очікують у черзі на вулиці також люди віком 65+, які не зареєстровані в «Дії», але належать до категорії, яку вже місяць, як вакцинують. У центрі їм не відмовлятимуть. Крім того, Гінзбург повідомила, триває робота з епідеміологами щодо відкриття інших центрів вакцинації. Відкриття нових локацій вакцинації залежить від наявності вакцин.

27 мая в Хан-Юнисе, на юге сектора Газы, боевики "Бригад Изаддина аль-Касама" провели то, что в руководстве ХАМАСа назвали "парадом победы". Мероприятие было устроено для поднятия боевого духа сторонников ХАМАСа и собрало тысячи зрителей, наблюдавших за тем, как по дорогам пострадавшего от ударов ЦАХАЛа города Хан-Юнис движутся колонны с боевиками и ракетами разной модификации. Были продемонстрированы ударные беспилотные самолеты "бригад" и противотанковые комплексы "Корнет", применявшиеся боевиками ХАМАСа в ходе недавнего противостояния с израильской армией. ХАМАС заявляет о своей "победе", хотя понес значительные потери и не добился ничего, обстреливая ракетами территорию Израиля. ЦАХАЛом разрушены более 100 км подземных инфраструктур ХАМАСа, уничтожено множество пусковых установок, десятки тысяч жителей Газы оказались без жилья, так как их дома были полностью или частично разрушены в ходе 11-дневной войны. Но ХАМАС сохранил свою власть в Газе и остается самым популярным движением на "палестинской улице".

Днями на Михайлівській площі в Києві пройшов марш на підтримку трансгендерних людей. Його учасники вимагали, щоб український уряд вжив заходів, які б підвищували обізнаність суспільства про трансгендерність. Також тут на акцію на захист сімейних цінностей зібралися представники організації «Традиція і порядок». Фотограф Михайло Палінчак зняв обидва ці заходи, що проходили поруч. Два роки тому, 25 травня, Всесвітня організація охорони здоров’я затвердила нове видання Міжнародної класифікації хвороб (МКФ). У ньому трансгендерність уже не розглядалася як психічний розлад. У Києві до цієї річниці приурочили марш на підтримку трансгендерних людей. Його провели громадська організація «Інсайт» у співпраці з «КиївПрайд», громадським об’єднанням «Когорта» та ініціативою T*Illumination. На світовому рівні нове видання МКФ вступає в силу вже з початку 2022-го, тому учасники маршу вимагають від держави конкретних кроків щодо її впровадження. Цього року на марш вийшло близько 100 осіб — їх взяла в оточення поліція, щоб уникнути провокацій. Правоохоронців було кілька сотень. З Михайлівської площі учасники маршу вирушили до Поштової площі, де спустилися в метро. Противника маршу, який намагався напасти на демонстрантів, затримала поліція.

26 травня, під час інструкторсько-методичного заняття, батальйонна тактична група (БТГр) відпрацювала активні дії, зокрема наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником. БТГр сформована у складі основних сил, штурмових груп та групи розмінування і розгородження. У смузі наступу були нанесені точкові удари по виявленим цілям. Далі була відпрацьована стрільба з танків, які висунулись під прикриттям протитанкових ракетних комплексів (ПТКР) «Джевелін», «Корсар», «Фагот», «Стугна». Артилерія нанесла вогневе ураження, а також здійснила задимлення опорних пунктів противника. Була залучена як штурмова авіація Повітряних Сил (СУ-25), так і армійська авіація Сухопутних військ ЗС України. Також був використаний ударний безпілотний літальний комплекс «Bayraktar» задля проведення повітряної розвідки та корегування вогню. Використовуючи димову завісу та ефект раптовості, штурмові групи висунулись до переднього краю оборони. Групи розмінування та розгородження розширили пророблені проходи для проходу основних сил і в подальшому провели розмінування місцевості. Під час підготовки нинішніх занять був врахований досвід бойового застосування провідних армій світу, висновки з дій підрозділів рф під час останніх навчань, а також досвід, отриманий Збройними Силами України під час відбиття збройної агресії російської федерації. Усі ці дані були проаналізовані у Генеральному штабі ЗС України та сформовані відповідні рекомендації для командирів оперативно-тактичної ланки.Нагадаємо, 26 травня, на загальновійськовому полігоні міжвидового центру підготовки військових частин та підрозділів у Рівненській області під загальним керівництвом Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Руслана Хомчака тривають інструкторсько-методичні заняття (ІМЗ) щодо порядку застосування військ (сил) в операціях, їхньої підтримки та всебічного забезпечення.Мета заходу – показати нові форми та методи дій підрозділів різних родів військ, сил і видів, які застосовуються за єдиним замислом. Це – об’єднана підготовка, яка складається з міжвидової та міжродової складових. Участь у заняттях бере керівний склад військових частин, з’єднань та органів військового управління Збройних Сил, зокрема командири бойових бригад.Учасники заходу та журналісти спостерігають за проведенням завершального етапу тактичних батальйонних навчань окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних Сил України. Безпосередньому відпрацюванню практичних дій підрозділів передував етап планування, теоретичної та практичної частини роботи комплексної системи розвідки, дорозвідки, роботи засобів радіоелектронної боротьби. Було продемонстровано проведення навчань батальйонних тактичних груп (БТГр) з бойовою стрільбою у наступі, дії малих тактичних груп Сил спеціальних операцій, нанесення зосередженого ракетно-авіаційного удару тощо. Особливу увагу приділено комплексному застосуванню високоточної зброї, безпілотних літальних апаратів, засобів РЕБ, автоматизованих систем управління та іншого сучасного озброєння.

На муніципальному пляжі «Венеція» відбулося відкрите тренування столичних рятувальників. Під час заходу лайфгарди відпрацьовували елементи рятувальної операції, надання першої домедичної допомоги, а також спортивну лайфсейвінг-дисципліну «Beach flags». Київські лайфгарди  показали на тренуванні рівень фізичної підготовки, а також поділилися основними принципами роботи пляжних рятувальників: дисципліна, чесність, командний дух. Під час літнього сезону лайфгарди тренуються регулярно. Базове тренування – це розминка, біг із перепонами, силові вправи. Перед відбором до Kyiv Lifeguard Service  кожен лайфгард складав нормативи з плавання: 50 метрів до 1 хвилини, 250 метрів до 8 хвилин, 20 метрів під водою. У 2021 році було подано більш ніж 250 заявок на відбір до лайфгардів  Kyiv Lifeguard Service.  У новому сезоні на пляжах міста будуть працювати 120 лайфгардів на 26 рятувальних постах. Усі рятувальні пости підлягають перевірці перед стартом пляжного сезону.