Окрім пілотів, які безпосередньо керують літаком, насправді авіарейси супроводжує ще велика команда спеціалістів. І це, насамперед, авіадиспетчери, які працюють над тим, щоб літаки успішно піднялись у небо, розминулись з іншими бортами та щасливо приземлились. Щоразу заступаючи на зміну, вони без перебільшення розділяють із екіпажем відповідальність за життя пасажирів, а у кризових ситуаціях — допомагають знайти вихід із ситуації. В Америці їх називають Guardian Angels — Янголи-охоронці. Авіадиспетчери аеродромної диспетчерської вишки Украероруху аеропорту Борисполя, звідки контролюють усі польоти, працюють у три зміни — ранкову, денну та нічну. Тоді один відсипний, і два вихідних. Такий графік не видуманий будь-ким, а регламентований рекомендаціями всесвітніх організацій. Оскільки робота напружена і відповідальна, то добрий відпочинок — дуже важливий фактор. У кожній зміні до карантину нараховувались 12 осіб. Але позаяк, кількість польотів через пандемію скоротилась майже втричі — із 350/добу до 120/добу — зараз на зміну заступає лише половина складу. Перед зміною завжди відбувається інструктаж, під час якого розповідають про погодні умови, кількість рейсів, приліт особливих бортів та інші важливі фактори. Оскільки мова йде про авіаційну безпеку, перед роботою кожен із диспетчерів проходить ретельний медогляд, де їм вимірюють пульс, температуру, а також запитують про загальне самопочуття. І лише після цього видають доступ до праці. Також раз у рік вони повинні отримати сертифікат від нарколога та психолога, а раз у два роки ВЛЕК — медичну сертифікацію авіаційного персоналу. Адже, сідаючи за пульт управління, вони беруть на себе велику відповідальність за життя екіпажу та пасажирів. Щоб потрапити на диспетчерську вишку, на журналістів видання «Вечірній Київ» чекали ще кілька етапів погодження різних служб. Оскільки об’єкт режимний і мова йде про авіаційну безпеку, погодження візиту зайняло близько тижня. Дані спочатку перевіряла служба безпеки Украероруху. По своїх базах оцінювала журналістів і Служба безпеки України. Врешті, за день до запланованої дати візит на вишку таки погодили. Та це ще не все — на місці чекала ще процедура отримання одноденних перепусток, рамка металодетектора та ретельний обшук.

В Україні минулої доби від коронавірусу вакцинували 1 171 людину. Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я. Загалом від початку кампанії з вакцинації першу дозі щеплення отримали 19 118 людей. Як проходить черговий етап вакцинації військових, які нині тримають лінію оборони неподалік Донецька?

Фото опублікував Роман Дешча у Facebook-групі National Geographic Ukraine: "Київське море. Фотографував на звичайний смартфон".

У центрі Києва 8 березня відбулася акція «Марш жінок», учасники якої вимагали від депутатів ратифікувати Стамбульську конвенцію і виступали за ґендерну рівність у суспільстві. Стамбульська конвенція – міжнародний документ про запобігання насильства проти жінок, який Україна підписала однією з перших ще у 2011-му, але спроби її ратифікації наштовхуються на сильний опір церкви і частини парламенту. Водночас пандемія лише загострила проблему: в Україні повідомлення про випадки насильства у першій половині 2020-го почастішали на 40%. Демонстранти зібралися на Михайлівській площі і пройшли ходою до Поштової площі. Учасники й учасниці маршу тримали в руках плакати з написами «Різні, але рівні», «Жінкам – рівне представництво у владі», «Дискримінація коштує дорого», «Рівність – традиційна цінність» та інші. В «Марші жінок» взяли участь близько чотирьох тисяч людей. Цьогорічна тема Маршу – «У пандемії – жіноче обличчя». Організатори акції (зокрема міжнародні правозахисні організації та низка українських жіночих та ЛГБТ-об’єднань) стверджують, що пандемія коронавірусу особливо негативно вплинула на жінок: зріс рівень домашнього та ультраправого насильства; жінки становлять більшість працівників соціальної та медичної сфер; вони вимушені в умовах локдауну поєднувати хатні справи, догляд за дітьми й роботу тощо. На акції на були присутні і противники заходу, учасники консервативної організації «Традиція і порядок», які заявили про «операцію з порятунку феміністок». Вони виступають проти ратифікації Стамбульської конвенції й легалізації секс-роботи, а також закликають заборонити аборти. Їх із учасниками акції розділив «кордон» поліції. Одну людину було затримано правоохоронцями за спробу перешкодити учасницям маршу спуститися в метроОдночасно відбувалася також акція противників фемінізму. Дві акції розділяв кордон поліції. Акції відбулися без грубих порушень. В «Марші жінок» взяли участь близько чотирьох тисяч людей.

В автобусі, який їхав із Познані до Херсона, перебували 57 громадян України, в тому числі двоє водіїв. Це люди з різних міст України, які поверталися із роботи чи навчання. Більшість – із південних і східних областей. П'ятеро людей загинули на місці. Ще 36 люди госпіталізували з травмами різної важкості. За повідомленнями польських засобів інформації, трагедія сталася майже опівночі за місцевим часом (23:50, в Україні це було вже 0:50 6 березня) поблизу міста Кощице. Перші бригади медиків прибули до місця аварії вже через 9 хвилин після ДТП.За даними поліції, транспортний засіб зніс обмежувальний бар’єр, злетів у кювет та перекинувся. Також, за попередньою інформацією поліції, як розповів консул у Любліні Василь Павлюк, водій не перевищував швидкість. Триває розслідування причин аварії. За попередньою версією, водій не впорався з керуванням. В обох водіїв взяли кров на аналіз щодо алкоголю. Попередні результати показують, що вони були тверезі. Над остаточними висновками ще працює польська поліція. Розглядаються кілька версій: неправильний чи пізній маневр або ж засинання за кермом. Двоє водіїв автобуса - у задовільному стані і дають свідчення поліції. А автобус належить перевізнику з Тернополя. «Дітей серед постраждалих не було. Станом на сьогоднішній день, за повідомленнями польської сторони, 9 пацієнтів вже виписані з лікарень», - повідомило згодом українське МВС. «Лікарі кажуть, що є люди у дуже тяжкому стані. Ми через пандемію не можемо зайти до потерпілих. Якщо люди будуть транспортабельні, то ми їх відправимо в Україну. Серед тих, хто перебуває в лікарні, п'ятеро - у вкрай тяжкому стані. Лікарі, на жаль, не дають жодних гарантій щодо їх одужання. Зараз ще 16 осіб перебувають у готелі в Ярославі. Частина з них мають легкі травми, і ми організуємо їхнє повернення додому», – розповів Василь Павлюк. Тіла загиблих, за словами дипломата, відправлять в Україну після ідентифікації.  З п'ятьох загиблих на місці - троє чоловіків та двоє жінок. Польські політики, зокрема і президент Анджей Дуда, висловили співчуття України. А українські дипломати подякували польській владі за допомогу постраждалим - попри епідемію коронавірусу вдалося швидко знайти місця у лікарнях. Постраждалих з найважчими травмами доправили з місця аварії у лікарні гелікоптерами. Свої співчуття висловив і президент України Володимир Зеленський.

Мобільна бригада Міністерства охорони здоров'я України в Києві зробила щеплення лікарям "Добробуту" вакциною проти COVID-19

Папа Римський Франциск у п'ятницю прилетів до Іраку. Це перший в історії папський візит в цю країну та перша міжнародна поїздка понтифіка з початку пандемії коронавірусу. Коронавірус та питання безпеки зробили поїздку надзвичайно ризикованою, але 84-річний папа Франциск наполіг, що це його "обов'язок". Він спробує підтримати місцеву християнську громаду, яка стає все меншою, та сприяти розвитку міжрелігійному діалогу, зустрівшись з найшанованішим шиїтським священнослужителем Іраку - Алі Сістані. Папа також проведе месу на стадіоні в Ербілі. Щоб забезпечити безпеку понтифіка, мобілізували близько 10 тис. іракських правоохоронців, також вводиться цілодобова комендантська година, щоб обмежити поширення Covid. В літаку Папа сказав, що радий знову подорожувати, додавши: "Це символічна поїздка, і це обов'язок перед країною, яка зазнала стільки страждань протягом багатьох років". Раніше він говорив, що іракських християн не можна "підвести вдруге", після того, як Папа Римський Іван Павло II відмовився від поїздки в 1999 році, коли припинилися переговори з урядом тодішнього президента Саддама Хуссейна. За два десятиліття з того часу одна з найдавніших християнських громад у світі скоротилася з 1,4 мільйона до 250 тис. - це менше ніж 1% населення країни. Багато хто втік за кордон, щоб уникнути насильства, яке охопило країну після вторгнення військових сил під керівництвом США в 2003 році та падіння режиму Саддама. Десятки тисяч християн також втратили домівки, коли бойовики "Ісламської держави" (ІД) захопили північ Іраку в 2014 році, знищуючи їхні історичні церкви, захоплюючи майно та даючи вибір - заплатити, навернутись в мусульманство, втекти або померти. Звертаючись до іракського народу у відеозверненні напередодні своєї поїздки, Папа Римський Франциск заявив, що "приходить як прочанин, як прочанин у каятті, щоб попросити у Господа прощення і примирення після багатьох років війни та тероризму". Через коронавірус Папа матиме обмежений доступ до громадськості. Понтифік отримав дві дози вакцини BioNTech/Pfizer, його оточення також вже вакциноване, але є побоювання, що поїздка може спровокувати суперпоширення вірусу через скупчення великої кількості вірян. Прем'єр-міністр та президент Іраку зустрілися з Папою Римським в аеропорту. Франциск також зустрінеться з єпископами та іншим духовенством у сирійській католицькій церкві, де у 2010 році 52 християн та представників поліції вбили під час нападу джихадистів. У суботу Папа відлетить на південь до священного для шиїтів міста Наджаф, де відвідає великого аятолу Алі Сістані. Цей 90-річний священнослужитель - духовний лідер для мільйонів шиїтів в Іраку та інших країнах. Потім Папа Франциск відвідає міжрелігійну зустріч на старовинному місці Ур, яке традиційно вважається батьківщиною пророка Авраама. У неділю Папа поїде до північного міста Мосул. Він виголосить молитву на Церковній площі за жертв війни з ІД, в результаті якої загинули десятки тисяч мирних жителів. Того ж дня він відслужить месу на стадіоні в Ербілі, де планується присутність тисяч вірян.

У Софійському соборі Національного заповідника «Софія Київська» відбулася презентація призми з 3D-голограмою справжнього обличчя Ярослава Мудрого. "Побачити, як насправді виглядав Ярослав Мудрий - не просто унікальна можливість. Це важлива подія з точки зору історичного контексту та підняття питання національної ідентичності. Мова не про радянський портрет, який порівнював київського князя з російськими царями, а про найбільш реальну відтворену модель обличчя, спроєктовану на основі наукових фактів і досліджень", - сказав під час презентації міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. За його словами, символічним є і те, що 3D-зображення показують у "Софії Київській", яка збудована з ініціативи Ярослава Мудрого. Генеральна директорка Національного заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська зазначила, що 3D-голограма справжнього обличчя Ярослава Мудрого є лише першими кроками до тієї правдивої історії, яка може пролити світло на певні історичні факти, зокрема щодо зовнішності наших тогочасних предків. "Як приклад, київські князі не носили довгих борід, що характерно було для зображення російських царів, а довгими були вуса. А нашим князям вона, так би мовити, домальовувалась і домальовується й дотепер", - додала вона. Обличчя Ярослава Мудрого реконструйовано методом історико-криміналістичної експертизи на основі моделі черепа. Авторами реконструкції є експерт-мистецтвознавець Юрій Шатайло та експерт-криміналіст Андрій Переїденко. Конструкція створена на замовлення в Данії та не має аналогів в Україні. Придбала її для заповідника фармацевтична компанія «Інтерхім».

Марсохід Perseverance надсилає вражаючі зображення Червоної планети і продовжує шукати ознаки життя на ній у минулому. Він прибув на Марс 18 лютого після майже семи місяців польоту з Землі. Відтоді він надіслав кілька дивовижних зображень зі свого місця посадки - кратера Єзеро шириною 49 км на північ від екватора Червоної планети. Ось кілька фотографій, надісланих з місії, під час якої Perseverance шукає ознаки життя у минулому, намагається визначити геологію планети та її клімат у минулому, а також збирає марсіанські породи.

У М'янмі в неділю поліція відкрила вогонь по демонстрантах, які протестують проти військових, що прийшли до влади в цій країні після час перевороту. Представники ООН повідомляють про "достовірну інформацію" про щонайменше 18 загиблих. Цими вихідними акції протесту відбулися у багатьох містах країни. Як повідомили ВВС активісти і медики, не менше дев'яти вбитих - у столиці країни, Янгоні. Є загиблі і серед учасників протестів у Тавої та Мандалаї. Таким чином ця неділя стала найкривавішим днем після перевороту, що відбувся 1 лютого. Крім вогнепальної зброї правоохоронці використовували проти демонстрантів сльозогінний газ та гумові кулі. Деякі користувачі соцмереж пишуть про 20 вбитих, проте ці дані поки що не підтверджені. Лише за суботу, за інформацією державного телебачення М'янми, було заарештовано майже пів тисячі людей. "Якщо вони підуть на нас, ми повстанемо. Якщо на нас нападуть, ми будемо захищатися. Нас не вдасться поставити на коліна перед військовими чоботами", - цитує одного з учасників протестів Reuters. Масові протести у М'янмі проти усунення цивільної влади не вщухають від початку лютого, коли військові вивели на вулиці солдат і зірвали першу сесію нового парламенту. Цивільні керівники країни, зокрема, і фактична лідерка М'янми Аун Су Чжі, і президент Він М'їн, перебувають під домашнім арештом. Військові запровадили в країні надзвичайний стан на рік та встановили комендантську годину з 8 вечора до 4 ранку у великих містах. На початку акцій протесту поліцейські застосовували проти демонстрантів гумові кулі та сльозогінний газ, але згодом стали стріляти бойовими патронами. Тиждень тому під час демонстрації вбили 20-річну дівчину. Потім від куль загинули ще двоє учасників протестів. За даними Reuters, до вчора під час протестів у М'янмі загинули п'ятеро. Військова влада повідомляє про загибель одного поліцейського. Військові обіцяють провести нові парламентські вибори і твердять, що результати попереднього голосування, в якому перемогла "Національна ліга за демократію", були сфальсифіковані. При цьому переконливих доказів фальсифікацій вони не надають, так само як і не називають дату нових виборів. Військові режими керували М'янмою з 1962 до 2011. У 1988 році під час протестів загинули близько 3 тисяч людей, а у 2007 - близько 30. У 2011 під міжнародним тиском військові ініціювали поступовий перехід до демократії, але залишили за собою 25% місць у парламенті та контроль над силовими відомствами. На усіх виборах, що відбувалися після цього, перемагала партія Аун Су Чжі - "Національна ліга за демократію", яка близько 30 років залишалася визнаним лідером боротьби за демократію у М'янмі.