СБУ провела тактико-спеціальні навчання на базі міжнародного аеропорту «Антонов» у Київській області. Спецпризначенці української спецслужби знешкодили умовних «терористів», які захопили літак з пасажирами та один з авіаційних об’єктів. Тренування проводили в умовах максимально наближених до реальних. У заходах брали участь підрозділи СБУ, поліції, Національної гвардії та Держслужби з надзвичайних ситуацій. За легендою навчань, умовні «терористи» захопили заручників у літаку та вимагали його приземлення. При цьому, їх «спільники» захопили диспетчерську вежу в аеропорту та висунули умови звільнення «потерпілих». Після відпрацювання встановленого алгоритму дій, керівники оперативного штабу прийняли рішення про здійснення силової фази. В ході її реалізації, правоохоронці знешкодили «зловмисників» та «звільнили» заручників. Метою проведення тренувань стало вдосконалення міжвідомчої взаємодії у сфері запобігання та нейтралізації терористичних загроз, у тому числі на стратегічно важливих об’єктах критичної інфраструктури. Навчання проводили співробітники Антитерористичного центру при СБУ у взаємодії з координаційною групою Антитерористичного центру при СБУ у м. Києві та Київській області.

Зара Рутенфорд пролетіла понад 55 тисяч кілометрів й відвідала понад 50 країн і 5 континентів. Дівчина з Бельгії встановила новий рекорд та стала наймолодшою жінкою, яка сама облетіла земну кулю на легкомоторному літаку. Навколосвітня подорож далася бельгійці непросто. Грози, урагани та навіть землетруси - все це траплялося на шляху 19-річної дівчини. Вона вирушила у кругосвітню подорож 18 серпня 2021 року, з аеропорту у Бельгії. Вже на підльоті до Гренландії дівчина усвідомила, що подорож буде непростою й навіть небезпечною. Там вона втрачала радіозв'язок та ледь не опинилася у холодному морі, адже не одразу могла зрозуміти, де їй можна приземлитися. 8 вересня вона приземлилася у Мексиці. Буквально за годину Зара збагнула, що у небі їй було безпечніше, адже у місті Варакруз того вечора стався потужний землетрус. Потім на її шляху трапилося ще важче випробування - пожежі у Каліфорнії. Чіткий план дій дівчині довелося коригувати прямо у небі. Далі на мандрівницю чекали морози, її літак мало не впав через обледеніння в Росії. Дівчина ледь встигла не потрапити у сніговий шторм. Під час подорожі Зара сильно вибилася з графіку, але це врятувало її життя. Дівчина мала пролітати над Індонезією прямо під час потужного виверження вулкану. На щастя, через затримки вона не потрапила у небезпеку. Потім вона обходила потужні грози. Попри все це дівчина зустріла багато нових друзів та втілила у життя свою мрію й облетіла планету на маленькому літачку.

Спутниковые снимки Maxar Technologies показывают увеличение количества российской военной техники, размещенной на полигонах в Ельне, Климово, Клинцах и Погоново. Помимо этого, как показывает совместное расследование Радио Свобода и Conflict Intelligence Team, часть российских войск, которые должны были ехать на совместные российско-белорусские учения "Союзная решимость – 2022", остановилась на полпути, под Гомелем, в районе, который находится в 40 километрах от Черниговской области Украины и в 90 – от Киевской.

У середу, 19 січня, відзначається Водохреще. У цей день, за традицією, багато людей пірнають в ополонку. Вважається, що в це свято вода має цілющі властивості. Вважається, що найбільшу силу вода має у перші години після півночі, тож купання у річках, озерах і морі почалися ще вдосвіта. Колективне пірнання на свято Богоявлення фактично з'явилося у другій половині 1990-х. Тобто цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне походження. Церква не забороняє його, але закликає бути обачними із власним здоров'ям. Купаються українці в ополонках на Водохреще і цьогоріч. У різних містах України місцева влада підготувала локації для купання, яке почалося відразу, щойно священники освятили воду. Зокрема, у Києві підготували 15 локацій. На Гідропарку, найпопулярнішій водохресній локації, сьогодні було порівняно небагато людей. За спостереженнями, цьогоріч менш гучне святкування Водохреща - розповідають присутні. Наразі в столиці температура повітря сягає -3 градусів. В Одесі, за словами журналіста, температура води сягає +3 градуси. Людей не дуже багато, та більшість зазвичай приходить до 12:00. Поряд з наметом тут чергують рятувальники, інцидентів не зафіксовано. За їхніми підрахунками, вже тут пірнули в ополонку понад 800 людей.

19 січня в Україні відзначатиметься одне із найважливіших релігійних свят — Хрещення Господнє. Традиційно цього дня люди вирушать до водойм, щоб зануритись у крижану воду. Для того, аби уникнути при цьому надзвичайних подій, у кожному регіоні визначені офіційні місця, куди можна прийти та скупатися. Там чергують  рятувальники, водолази ДСНС та медичні працівники. Загалом, на водоймах країни встановлено 840 рятувальних постів із засобами порятунку людей на воді, а на чергуванні перебувають більше 2 тис. 700 рятувальників ДСНС та 510 одиниць техніки. Напередодні Водохреща, по всій країні фахівці Служби порятунку проводили інформаційно-роз'яснювальну роботу з громадянами щодо безпечного перебування на замерзлих річках та озерах. Також, запрошуючи представників ЗМІ для того, щоб охопити усю аудиторію країни, навчали вірян правилам безпечного занурювання та способам порятунку на воді. Зокрема, 18 січня в акваторії Київського водосховища у м. Вишгород фахівці ДСНС наочно продемонстрували як треба діяти і що використовувати, якщо людина  опинилася у воді не за власним бажанням, а провалилася. Також рятувальники та представники поліції показали як можна врятувати людину за допомогою плавзасобів, зокрема катерів на повітряній подушці. Представники медичної служби розповіли як підготуватися до купання, які є  протипоказання до занурювання у крижану воду та як безпечно зігрітися у  морозну погоду. У свою чергу представник духовенства зауважив, що необов'язково ризикувати життям, якщо поблизу немає облаштованих місць для хрещенських занурень - можна набрати навіть ванну. Адже на першому місці має бути безпека.

У прикордонному селищі Красноїльськ відгуляли наймасштабнішу на Буковині Маланку. Десятки переодягнених людей усю ніч ходили від хати до хати й вітали господарів з настанням Старого Нового року. Маланка — це традиція, яка триває десятиліттями. Її організовують щороку, незалежно від обставин. Про традиційну костюмовану ходу, подивитись на яку щороку приїжджають сотні туристів. На Маланку в кожному з кутів селища чути одну пісню — "Урсу". У ній розповідається про ведмедя, якого в лісі спіймав "циган". Він спустив тварину з гори, навчив танцювати й співати, тепер веде його за мотузку й розважає людей, вітаючи їх з настанням Старого Нового року. Маланкування починається ввечері 13 січня й триває до кінця наступного дня. Готуються невеликими компаніями вдома в когось з учасників, потім сходяться до головного маланкаря. У Красноїльську п'ять кутів — частин села. У кожному різні костюми. Головні — ведмеді. У Верхній та Нижній Путні вони схожі на копиці сіна, можуть важити понад 70 кілограмів. У костюмах хлопці ходять усю ніч. У кутах Тражани, Сус та Дял — ведмеді з крилами. Їхня ширина може сягати понад три метри. Крила різнокольорові, їх оздоблюють квітами й новорічними прикрасами. У головній пісні йдеться, що спійманого ведмедя вели з прив’язаними до передніх лап смереками. Відтак "крила" насправді є ведмежими плечима. На Маланці співають декілька пісень, утім "Урсу" — головна. Маланкують лише румунською — у селищі майже всі жителі — етнічні румуни. Участь в переберії беруть здебільшого молоді хлопці. Ведмедем може бути лише неодружений. Більшість не може відповісти, звідки пішли герої Маланки та що означає це свято. Однак кажуть, що це їхня традиція, яка триває багато поколінь і "у них у крові". Окрім "цигана" і ведмедя, участь в Маланці беруть дід, баба, царі та цариці, "жиди". Їхня роль — розважати господарів будинків. Іноді вони можуть нібито бити глядачів — у такий спосіб вибивають усе зле. Керує Маланкою комендант. Він збирає гроші та організовує свято на куті. "Жиди" мають на голові великі циліндри. Їхні костюми з бляшанками дзеленчать, ніби монети — так герої вважаються багатими. За словами голови Красноїльської громади Степана Драгуна, герої Маланки існують десятиліттями й змінити їх неможливо. Одягаючись у "жидів" й "циганів" не мають на меті когось образити, а зображають населення, яке було в громаді колись. Маланкарі обходять усі хати. Якщо ворота відчинені, то там на них чекають. Люди ображаються, коли до них не приходить Маланка, тому мусять обійти всіх, розповідають маланкарі. Святкування триває усю ніч, а наступного дня, 14 січня, у центр Красноїльська сходяться колективи з п'яти кутів. Вони танцюють і співають разом. Участь в переберії беруть і діти. Торік через карантин в області були заборонені всі масові заходи, втім у громаді все одно маланкували. Голова громади каже, що люди підтримують проведення переберії й чекають на неї увесь рік. "Ми проводимо Маланку і в карантин. Все одно є маска, тільки не вказано, яка. Багато людей з-за кордону, із заробітків приїжджають, щоб побачити ходу, а потім назад повертаються", — розповідає Драгун. Переберія адаптується до сучасних реалій: окрім традиційних героїв, є нові — у костюмах медиків швидкої й з "вакцинами" від коронавірусу. Хлопці "обігрують" сучасні теми, тому поруч з традиційним костюмом діда можна побачити маску політика чи героя мультфільму. В одному з кутів нібито лікар "вакцинував" усіх гостей. Також на людей розпилювали суміш, схожу на антисептик й перевіряли ковід-паспорти в Дії. Щороку участь у переберії бере понад пів тисячі людей, розповідає Драгун. Його перша Маланка була майже 40 років тому. Він каже, що не пам'ятає року, коли свято не проводили. Водночас за радянської влади переберію висміювали та забороняли ходити хатами, втім це все одно робили — меншими групами. "Якщо виходили маланкувати, то учасників саджали на 15 діб. Але все одно люди виходили. Так зберегли цю традицію", — говорить він. Місцевий житель Степан Мітрік розповів, що раніше комуністи спалювали костюми маланкарів і заважали проводити ходу. Але Маланка була завжди. Місцеві говорять: на Маланку можна все. Переберія супроводжується масовими застіллями, жартами й заграваннями з господарями й туристами. Перед переберією коменданти готують літри самогонки, якої має вистачити на всіх переодягнених. Людям можуть запропонувати "випити 100 грамів" або беруть їх до танцю. Ведмеді повзають на дорозі, борсаються, б'ються між собою. "Цигани" носять великі булави, які щосили вдаряють об землю. Місцеві самі роблять імпровізовані блок-пости й не пропускають на Маланку автівки, якщо водій не заплатить гроші. Здебільшого, це 10-20 гривень, однак постів — до десяти. З "прикордонниками" й "працівниками СБУ" можна торгуватися, заговорювати й не платити. Так само треба буде заплатити, щоб виїхали з селища додому. Такі імпровізовані пости облаштовують раз на рік. Загалом за час святкування переберія може зібрати понад 100 тисяч гривень. Маланкар Микола Бута говорить, що менше тисячі гривень господарі не виносять. Люди, які працюють за кордоном, віддячують за співи у євро. За зібрані гроші пізніше святкують усім селом в ресторані.

У бригадах тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України пройшли планові льотні зміни вдень та вночі у простих та складних метеоумовах. І хоч новий навчальний рік ще офіційно не розпочався, авіабригади почали інтенсивну льотну підготовку на базових та оперативних аеродромах по всій території України. Як зазначили у Командуванні Повітряних Сил, протягом цього тижня було проведено одинадцять льотних змін. Військові льотчики загалом налітали понад 200 годин на різних типах літаків: Су-24, Су-25, Су-27, МіГ-29 та Л-39. Проведення льотних змін у зимовий період передбачає виконання завдань як в простих, так і складних метеорологічних умовах. Особливо це стосується підготовки аеродромної інфраструктури, підтримання боєготовності летовищ під час інтенсивних опадів та обмерзань. У таких умовах успіх виконання бойових завдань залежить від професійної та злагодженої роботи всіх підрозділів забезпечення та наземних служб. Варто зазначити, що під час цих польотів авіаційні командири всіх рівнів, від командира ескадрильї і до комбрига, підтвердили рівень льотного вишколу відповідно до своїх посад. Перевірялись, зокрема, і методики підготовки підлеглого льотного складу. Адже з наступного тижня розпочнеться інтенсивна льотна підготовка молодих пілотів, які торік закінчили навчання у Харківському національному університеті Повітряних Сил.

Іноземні війська та наслідки пожеж – це Алмати через тиждень після масових заворушень, які охопили Казахстан, спричинених підвищенням цін на газ. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв залучив понад 2000 військовослужбовців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з Росією, щоб допомогти стабілізувати ситуацію в цій державі Центральної Азії на тлі масових демонстрацій. Точна кількість людей, загиблих під час насильства, залишається невідомою.

Італійська компанія Lazzarini Design Studio показала дизайн футуристичного концепту повітряного судна Air Yacht, повідомляє New Atlas. Повітряна яхта більше схожа на гігантський катамаран з двома дирижаблями завдовжки 150 м, які з’єднує центральна палуба завдовжки 80 м та завширшки 10 м. На центральній палубі збудовані головна каюта з панорамним видом на 360 градусів, велика обідня зона та вітальня. На зовнішніх краях дирижаблів є по п’ять власних кают та вікна.Зазначається, що ці два дирижаблі з вуглецевого волокна також містять 400 000 куб. м стисненого гелію, що дозволяє повітряному судну літати зі швидкістю до 111 км/год впродовж максимальної тривалості до 48 годин. Також на дирижаблях вбудовані поворотні електричні ротори, які живляться від встановлених на борту батарей і сонячних панелей на даху.

Історія Сирецького дендропарку в Києві почалася більше 125 років тому, коли тут був показовий парк декоративних культур, відкритий при квітковому господарстві німця Карла Мейєра. Господарство займало близько третини території нинішнього парку. Свідками тих подій і яскравим доказом такого поважного віку Сирецького дендропарку є декоративні ландшафтні групи, що дійшли до наших днів: тис далекосхідний, висаджений в 1875 році, туя східна (1895 г.), ялина Енгельмана і ялина колюча (1900). Крім того, на початку 20 століття в парку з'явилися: клен гостролистий, дуб звичайний і липа дрібнолиста. Після Другої Світової війни на місці нинішнього парку функціонував розсадник, в якому вирощували саджанці для всієї України. Що залишилися після продажу саджанці висаджували прямо на території, в результаті з часом тут виріс цілий парк. Великий внесок у розвиток дендропарку вніс відомий дендролог, вчений і просто фанат своєї справи Н.А. Птіцин. За 10 років, з 1950 по 1960 роки, парк значно розрісся: в цілому тут було висаджено близько 500 видів дерев, чагарників і трав'янистих рослин. У цей час сформувався сучасний вигляд Сирецького дендропарку. В кінці 80 років 20 століття Сирецький дендропарк був реконструйований: облагороджена територія, щоб урізноманітнити колекцію декоративних рослин, додатково висаджені дерева. У дендропарку, який має статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, створені колекції рідкісних, малопоширених та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України. Світлини засніженого парку оприлюднили на його сторінці у Facebook